Попри обіцянки взятися за закон про демобілізацію, Верховна Рада робити це не квапиться. Спікер Стефанчук натякає на те, що ніхто не буде демобілізований до кінця війни, а речник Міноборони відповідає ухильно – мовляв, все залежатиме від ситуації на фронті. Хоча ще у квітні говорили про інше, але то було у квітні. Вочевидь, кінець літа не відповідає за середину весни – як посадовці за свої слова.
Півтора роки чи?..
...Травень 2023-го. Петиція на сайті президента України з вимогою дозволити демобілізацію в Україні через 18 місяців служби набирає понад 25 тисяч підписів. "Велика" війна триває вже понад рік, і багатьох цікавить, коли фронт поповниться свіжити силами, а ті, хто воює від лютого 2022 року, зможуть повернутися додому.
Але річ у тім, що в Україні строки військової служби встановлені статтею 23 Закону "Про військовий обов'язок та військову службу", а стаття ця, по суті, говорить про те, що служба під час дії воєнного стану триває до завершення дії воєнного стану. Або до особливих рішень Верховного Головнокомандуючого, чи то пак президента країни.
Погана новина для мобілізованих полягає, таким чином, у тому, що їхня служба продовжуватиметься до кінця війни. Добра новина – у тому, що Верховна Рада може змінити або пом'якшити обставини, що склалися. І саме тому із законодавчою ініціативою виступає депутат Олексій Гончаренко, котрий пропонує законопроєкт № 9142 про обмеження строків військової служби для мобілізованих військових максимум до 18 місяців. Запам'ятаємо цю цифру – 18 місяців.
Невизначеність термінів служби призводить до погіршення морально-психологічного стану військових
До речі, Гончаренко виступає не тільки автором законопроєкту, але й автором згадуваної вище петиції.
"Невизначеність термінів служби призводить до погіршення морально-психологічного стану військових. Слід особливо врахувати, що після початку повномасштабного вторгнення першими прийшли в армію добровольці й ті, хто не збирався ухилятися від повісток. Виходить, що держава та суспільство могли покластися на цих людей для свого захисту – натомість, ці люди, без чітко прописаних прав і термінів служби, наразі не можуть покластися на державу та суспільство", – говориться у ній.
І це справедливі слова, які, втім, нічого не міняють. Час іде, спливають 18 місяців, проте парламент не ухвалює жодного документу на користь тих, хто служить уже давно.
Жонглювання законопроєктами
...Зима 2023/2024. 26 грудня Кабмін вносить до Ради законопроєкт "Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби". Тоді ж президент Зеленський заявляє: йому пропонують призвати додатково 450-500 тисяч людей.
Глава держави явно не бажає цього робити, аби не наразитися на жорстку критику і не втратити рейтинг. Ситуація напружена, але поки не зрозуміло, куди вона вирулить.
Між тим уряд несподівано відкликає з парламенту законопроєкт про мобілізацію, де має бути норма і про демобілізацію. Міністр оборони України Рустем Умєров заявляє, що його команда підготувала інший – альтернативний – законопроєкт. Що в ньому – поки не відомо. На календарі – 11 січня 2024 року.
А 30 січня уряд затверджує оновлену версію законопроєкту про мобілізацію – зауваження до нього, кажуть у МО, були враховані спільно з Генштабом ЗСУ, урядом та народними депутатами. Цей документ Рада ухвалює в першому читанні 7 лютого.
Головна і довгоочікувана новація цього документу – положення про демобілізацію після 36 місяців служби
Головна і довгоочікувана новація цього документу – положення про демобілізацію після 36 місяців служби. Це не 18 місяців, які пропонували навесні 2023-го, це ще доволі довгий термін, проте водночас це й яка-не-яка визначеність. Запам'ятаємо і цю цифру – 36 місяців, три роки у війську...
Знали, на що йшли
...Квітень 2024-го. Верховна Рада готується приймати законопроєкт про мобілізацію в цілому. У соцмережах тим часом – скандал. Депутатка Мар'яна Безугла повідомляє, що з нового законопроєкту прибрали положення про демобілізацію.
У своєму ФБ вона публікує листи, з яких видно, що окремий законопроєкт щодо демобілізації ініціював Олександр Сирський. Так, у листі до міністра оборони Рустема Умєрова головком зазначив, що війна РФ проти України вимагає невідкладних законодавчих змін "щодо вдосконалення питань проходження військової служби та мобілізації".
"3 урахуванням зазначеного пропонується питання підстав звільнення з військової служби, а також запровадження на законодавчому рівні ротації військовослужбовців унормувати окремо шляхом розгляду в іншому законопроєкті", – пише Сирський Умєрову.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Символ чи необхідність: в Україні заговорили про відновлення легендарної "Мрії"
Безуглій і вірять, і не вірять, проте "Українська правда" з посиланням на свої джерела також інформує, що виключення питання демобілізації із законопроєкту ініціював головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
А далі ще один скандал, причому в прямому ефірі. Ексзаступниця міністра оборони Ганна Маляр під час дискусії на Суспільному змушує плакати народну депутатку Інну Совсун, чий чоловік – на фронті. Совсун намагалася наголосити на важливості демобілізації військових та зазначила, що її чоловік воює "на нулі" з початку повномасштабного вторгнення Росії. Маляр постійно перебивала Совсун та повторювала, що демобілізація неможлива.
Колишня чиновниця договорилася до того, що, мовляв, добровольці знали, на що йшли у 2022-му, а відтак нема на кого нарікати – треба тягнути лямку до кінця.
Денис Шмигаль доручив-таки Кабміну розробити окремий законопроєкт про демобілізацію і внести його до Верховної Ради
За бурхливими емоціями ніхто й не зчувся, як прем'єр Денис Шмигаль доручив-таки Кабміну розробити окремий законопроєкт про демобілізацію і внести його до Верховної Ради. Шмигаль також написав листа до спікера Руслана Стефанчука з закликом підтримати пропозицію Сирського.
Так демобілізація випала з порядку денного, а закон про мобілізацію Рада проголосувала 14 квітня.
Обіцянка-цяцянка
...І знову квітень 2024-го.
Отже, на відміну від початкового варіанту законопроєкту, в ухваленому документі не прописана можливість звільнитися після 36 місяців безперервної служби за рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача. Цю норму прибрали буквально за кілька днів до голосування.
Щоправда, загалом підстав для звільнення зі служби трохи побільшало. "Дембель" став можливим внаслідок інвалідності, звільнення з полону, сімейних обставин, а для жінок – вагітності. Новий закон також містив деякі мотиваційні моменти – наприклад, право на компенсацію 50 відсотків від першого внеску за кредитом по програмі "єОселя" та додатково 100 тисяч гривень після першого року військової служби, та ще 100 тисяч гривень після другого – для тих, хто підпише контракт з ЗСУ.
Була й обіцянка кредитних канікул, вислуги років для нарахування пенсії тощо
Була й обіцянка кредитних канікул, вислуги років для нарахування пенсії тощо.
Що ж стосується питань демобілізації та ротацій, то їх, як вже було сказано, мали винести в окремий законопроєкт – про це говорив речник міністерства оборони Дмитро Лазуткін. За його словами, у рекомендаціях Комітету з питань нацбезпеки та оборони закладений термін на розробку документа до восьми місяців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни атакують на сході і півдні, застосовують авіацію - Генштаб
Запам'ятаємо це ім'я і цю цифру. Дмитро Лазуткін, 8 місяців на новий законопроєкт.
Повна невизначеність
...Кінець липня 2024-го. Минула половина часу від заявленого терміну, і той таки Лазуткін у програмі Свобода Live зазначає: "Я не можу сказати термінів появи законопроєкту. Це залежить від низки факторів, не лише від роботи над законопроєктом. Це залежить і від ситуації на фронті, і від темпів мобілізації, і від взаємодії тих структур, які впливають на це".
Зауважимо: Лазуткін веде мову не про демобілізацію як таку, а про те, коли лише розпочнуть роботу над законопроєктом про демобілізацію.
Він додає, що цю норму прибрали з закону про посилення мобілізації після звернення Сирського, а тому – щоб робота нарешті "стартонула" – треба мати узгоджену позицію Генерального штабу та самого міністерства.
Більш креативно до пояснення того, чому немає законопроєкту про демобілізацію, підходить спікер парламенту Руслан Стефанчук. Він відразу йде з козиря і витягає з рукава печальну історію Української Народної Республіки.
"Я не знаю країну, яка під час війни проводила б демобілізацію. Точніше, знаю – це Українська Народна Республіка. Саме тоді міністр оборони Микола Порш вніс до Центральної Ради законопроєкт про демобілізацію. Цей законопроєкт був проголосований. Чи є потреба розповідати, що відбулося далі у 1919 році? Для мене важливо, щоб нинішня Верховна Рада не повторила помилки Центральної Ради. Тому що у нас є історичний мозоль", – сказав спікер.
І тут-таки зауважив, що необхідно посилити увагу до забезпечення прав військовослужбовців. "Інше, про що ми повинні говорити, це про те, що ті, хто на передку, заслуговують на виключне право на справедливість. Тому питання відпусток, ротацій, питання первинної підтримки, – це все те, що повинно бути реалізовано", – додав Руслан Стефанчук.
Втішних новин для тих, хто в окопах, на сьогодні нема
Але питання відпусток – це не питання демобілізації. Спікер, здається, трохи заплутався в дефініціях, хоча й зрозуміло, що не він тут відіграє головну скрипку. Відтак втішних новин для тих, хто в окопах, на сьогодні нема. А невтішних від законодавців не бракує і так. Окрім неспроможності розпочати роботу над законом про демобілізацію, вони продемонстрували й імпотенцію у питанні заборони московської церкви.
Хоча це вже зовсім інша історія.
2 
1
Коментарі