середа, 15 жовтня 2014 11:47

У середині XVII століття Росія не мала такої детальної карти, як Україна, бо туди ніхто не їздив
2

Фото: зі збірки Андрія Осадчука
Андрій ОСАДЧУК, 42 роки, збирач старовинних мап, директор із регуляторно-правового забезпечення компанії ”Київстар”, член правління. Народився й живе в Києві. Закінчив факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин Національного університету імені Тараса Шевченка, а також англійський Queen Mary University of London, факультет європейського міжнародного і публічного права. Має колекцію з близько 200 карт України XVI – кінця XVIII ст. – Зберігаю їх у спеціальних футлярах – приблизно, як для картин, – розповідає. – Прокладаю провощеним папером задля кращого збереження кольорів. Торік у квітні ”Київстар” представив мультимедійний проект vkraina.com, а згодом і мобільний додаток Vkraina. Для нього оцифрували 46 мап із колекції Андрія Осадчука. Тепер ними можуть подорожувати власники комп’ютерів, планшетів і мобільних телефонів. Слухає музику Ніка Кейва. Любить тосканське вино. Одружений, має чотирьох дітей

П'ять старовинних карт України зі збірки Андрія Осадчука

1. Карта Чорного моря, Матеус Зойтер, Аугсбург, Німеччина, 1742 рік

З дитинства цікавився, звідки пішла назва "Україна", як була задокументована. Тому й почав збирати старовинні мапи українських земель. 2006-го натрапив в інтернеті на карту Чорного моря Матеуса Зойтера. На ній причорноморські степи чітко окреслені назвою "Україна". Мапу продавали за пару сотень доларів. Було цікаво, чи безпечно через інтернет купувати такі речі. Чекав місяць. Уже почав жалкувати – думав, що надурили. Аж тут покупка таки прийшла.

Завжди є труднощі з транспортуванням і пересиланням предметів в Україну, але майже всі транзакції закінчувалися вдало. Пару разів, коли замовлення губили, повертали гроші.

Мапи отримував із Греції, Німеччини, США, Канади. В Україні мало з них пережили потрясіння XX століття. Папір добре горить, боїться вологи, і його із задоволенням їдять хробаки. Дещо з європейської картографічної спадщини збереглося в Національній бібліотеці України імені Вернадського, але в мене вже більше зібрання, ніж там.

2. Terra Cosaccorum, Йоган-Баптист Гоманн, Німеччина, 1720 рік

Повна назва мапи – "Україна, або Козацька земля, з прилеглими провінціями Волощини, Молдавії і Малої Татарії". Це найвизначніша пам'ятка картографічного мистецтва XVIII століття. На ній відображені тодішні політичні події в Україні. Наприклад, позначене місце Полтавської битви 1709 року. Карта яскраво декорована. Є версія, що чоловік, який сидить і курить люльку на картуші (прикраса на мапі, обрамлена орнаментом і завитками, в якій робили опис карти, її території. – "Країна") – гетьман Іван Мазепа в оточенні сподвижників. У картуші територію названо на латинський манер Vkrania, а на самій мапі – Ukraina.

Карту Terra Cosaccorum вперше надрукували 1712-го. Її неодноразово перевидавав Гоманн та його нащадки. У моїй колекції є декілька примірників цієї мапи 1720–1740 років. Одна не дійшла – її конфіскували на нашому кордоні. У старому Митному кодексі було написано, що переміщення культурних цінностей через митний кордон забороняється. Але не вказано, у який бік. Хоч у всьому світі обмеження є тільки на вивіз. Посилка йшла з Німеччини. Прискіпливі німці розписали в супровідних документах, що карта 1720-х. А в нас усе древніше за 100 років зараховують до культурних цінностей. Коштувала вона пристойних грошей. Ці чортяки на кордоні відкрили посилку й відправили на експертизу. Митники намагалися в мене вивідати про злочинне угруповання, яке переправляє культурні цінності. Я довго пояснював, що в них – галюцинації. Мапу мені так і не віддали. Хотів судитися. А потім послав до дідька.

3. Карта Покуття, брати Блау, Амстердам, 1670-ті роки

Повний набір із чотирьох мап українських земель – Покуття, Поділля, Брацлавщини та Київщини – видавництва братів Блау майже ніколи не виставлявся на продаж публічно. Мені вони дісталися через знайомства. Спеціально виїжджав по них на зустріч з антикваром до Європи. Усі чотири примірники унікальної якості збереження.

Із 1662 року видавництво Блау почало друкувати ці чотири карти України в Atlas Maior, що протягом століття був чи не наймасштабнішим картографічним проектом у світі. Чотири окремі роботи в картушах містять позначення, що кожна з них – частина України. Загалом усі тогочасні мапи свідчать про цілісне сприйняття української території в складі Європи.

Кожен із надрукованих примірників атласу з 1662 по 1672 рік відрізнявся один від одного якістю оформлення й декорування. Це залежало від побажань замовників і впливало на вартість карти. Розмальовували її вручну, бо з друку приходила чорно-біла. Враховували забаганки клієнта: хочеш кольорову – доплачуєш. Маю карту, де великі міста позначені золотою фарбою – вершина шику.

Ці мої чотири мапи – з так званого іспанського видання Atlas Maior. Його брати Блау почали друкувати після завершення латинського, французького й німецького – 1670 року. Але так і не завершили. Через два роки пожежа зруйнувала друкарню і все видавництво. Старший брат Вільям не зміг оговтатися від шоку й помер наступного року. Картографічна справа братів Блау згасла.

4. Карта Європейської та Малої Татарії, Джакомо Джованні Россі, Венеція, 1684 рік

Тут є дві України. Одна – земля козаків запорозьких, друга – територія козаків московських. Італійці списали назви у французького картографа Ніколя Сансона. Є поширений формат, коли назви "Україна" на карті немає, а просто – "Земля козаків". Для мене особливо цінними є мапи, де "Україна" написано в картуші, а не лише на самій карті. Це свідчило про особливу важливість і домінування названої території на мапі регіону. У картуші цієї карти назві "Україна" виділено центральне місце й окремий шрифт.

5. Генеральна карта України, або Подільського, Київського та Брацлавського воєводств, наново накреслена, Мозес Пітт, Оксфорд, Англія, 1681 рік (на репродукції ліворуч)

Це перевидання спеціальної або генеральної карти України французького інженера Ґійома Левассера де Боплана. Він був на службі в польського короля Владислава IV і понад 10 років будував по Україні фортеці. Картографування мав за хобі. 1650-го видав "Опис України" і вклав туди мапу. На її підставі зробив величезну "Спеціальну карту України". Завдяки Боплану весь цивілізований світ дізнався, що таке Україна. З його мапи ще 200 років потому виготовляли компіляції карт України, перемальовували. Оця Мозеса Пітта – була включена до "Англійського атласу". Карта повторює всю інформацію, що її роками збирав і описував Боплан. Тут є посилання на відомі битви. Позначено пороги й острови Дніпра. Є три великі татарські переправи через річку. І навіть вказано місце козацької скарбниці.

Мапа Боплана – найбільша за деталізацією та площею карта території в Європі в середині XVII століття. Тогочасна Росія такої мапи не мала, бо туди ніхто не їздив. Добратися із Західної Європи до України – це вже був подвиг.

Поки що не зумів роздобути оригінал прижиттєвого видання карти Боплана. Їх залишилося мало, й усі спочивають на полицях шанованих бібліотек і колекціонерів. Щоб зробити карту України, французький інженер мав обійти всю її територію. На той час вже були винайдені спеціальні вимірювальні пристрої для картографування. Але без глибоких астрономічних знань годі було обійтися. Назви вказував, як сприймав на слух. Скажімо, тогочасне село під Києвом Борщагівка написане "Борщівка". На території сучасної південно-східної України на карті Боплана порожня незаселена територія. Охочих досліджувати степ, де нишпорять татари, не було. Француз підписав цю територію так, як її називали – "Дике поле".

Зараз ви читаєте новину «У середині XVII століття Росія не мала такої детальної карти, як Україна, бо туди ніхто не їздив». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути