"Покупцям із монетами товар відпускається без черги"

Купоно-карбованці друкували у Франції та Іспанії

Литі дельфіни й аси Ольвії – одні з перших у світі брон­зових монет. Датуються VII–IV століттями до нашої ери. На аверсі ольвійських асів зображені орел і дельфін, на реверсі – обличчя Медузи Горгони. Внизу є напис, що монета карбована в Ольвії. Науковці припускають, їх використовували і як піднесення богам.

Якось жінка принесла античну вазу турецького походження. Хотіла, щоб ми її оцінили. Казала: "Її хтось подарував синові на день народження. А він відмовився мене у старості доглядати. На зло йому хочу амфору продати". Оцінку не провели. Пояснили, що купівля-продаж таких речей між приватними особами заборонена. Жінка подарувала її музею.

МонетА "чех" 1686 року мені дісталасЯ від колекціонера. Одразу передав її у музей. Такі карбували на монетному дворі міста Севськ у Брянській області Росії. Московська влада хотіла "привчити" населення України до власної великодержавної монети. Її монети стилістично нагадували польсько-литовські, що були тоді в обігу, але мали царську символіку. Та вони були низької якості — і населення відмовлялось користуватися ними. Згодом їх вилучили. До нашого часу їх лишилося дуже мало.

 

Перші паперові гроші з'явилися 1769-го. То були асигнації – державне зобов'язання. Їх власноруч підписували графи, князі. Під час війни 1812 року французький імператор Наполеон Бонапарт наказав підробити російські асигнації номіналом 25 рублів – для здійснення економічної диверсії. Фальшиві грошові знаки масово доставляли на територію Російської імперії. Підробки виявили через чимало років. На оригінальних асигнаціях підписи ставили спеціальними їдкими чорнилами, які за тривалий час наскрізь проїдали банкноту. У Франції використовували звичайне чорнило, папір під ним лишився цілим.

Серію таврійських монет 1787 року виготовили до приїзду імператриці Катерини ІІ у Крим. Їх карбували на монетному дворі у Кафі – сучасній Феодосії. Вони зберігаються у нас повною серією – 2, 5, 10 і 20 копійок.

На Першу світову війну Російська імперія витрачала колосальні кошти. Щоб поповнити казну, влада оголосила примусовий обмін монет із дорогоцінних металів на кредитні білети. Проводилися обшуки і конфіскації. Однак населення не поспішало їх здавати. У пресі зустрічалися оголошення від магазинів: "Покупцям із монетами надається знижка. Їм товар відпускається без черги".

5 січня 1918 року в Києві надрукували першу українську банкноту – 100 карбованців. Написи на ній дублювалися чотирма мовами – українською, російською, польською та ідиш. Тому ці купюри називали ще жидівськими грошима. Друкували їх у типографії Шульженка. Жовтуватий відтінок на купюрах нагадував яєчний жовток. За це на них казали – "яєчня". На російські гроші перші українські карбованці обмінювали за курсом один до одного. Їхній дизайн розробив графік Георгій Нарбут. На них розміщено тризуб, мотиви вишивки, середньовічну геральдику, елементи стародруків, рослинні орнаменти. Ці гроші були в обігу кілька місяців.

Наступні українські гроші друкували в Берліні. Перевозити їх залізничним шляхом було небезпечно. Вирішили доправити літаками. Повантажили на три транспортні судна. Їх супроводжували п'ять бойових. Долетіли не всі: один загорівся і впав, другий конфіскували в Румунії, де літак здійснив вимушену посадку.

Гроші у вигляді поштових марок нам передав радянський колекціонер Юрій Якубенко. Він приїхав до Києва після звільнення міста від фашистів. Позначав на мапі вцілілі будинки. Ходив у всі квартири і просив, аби продали чи обміняли на продовольчі товари колишні гроші. Юрієві Якубенку вдалося зібрати колекцію старих банкнот, що стала найкращою в Україні.

За часів німецької окупації на території України в обігу перебували радянські та німецькі гроші. Останні друкували в Берліні.

Якось чоловік приніс 10-копійкову монету 1967 року, випущену до 50-ї річниці радянської влади. Був упевнений, що вона – вартісна. Але такі монети карбували мільйонними тиражами. Ніякої цінності вони не становлять.

Після розпаду Радянського Союзу в Україні ввели купоно-карбованці. Першу їх серію надрукували у Франції та Іспанії. З Франції гроші перевозили літаком "Руслан". З Іспанії доправляли морським шляхом до Миколаєва. Охорону забезпечували війська спецпризначення. У морі корабель отримав сигнал SOS від німецького судна. Сумнівалися, чи надавати допомогу, бо могла бути диверсія. Але ризикнули. Врятували німецьких моряків і дісталися України.

×