"Підсвітили так, що всі обличчя на фото й відео були зелені"

Гарне весілля – це півтори тонни декорацій

Декоративне рішення має задовольнити або клієнта, або декоратора. В ідеалі – обох. Повинно бути гармонійне, а не "вирви око".

20 років тому починав оздоблювати свята повітряними кульками. Далі додалися текстиль, флористика. А потім було без різниці, з яким матеріалом працювати. Конструюю й декорую фотозони, президії, фестивалі, весілля, ювілеї, корпоративні свята. Співпрацюю з торгово-розважальними центрами. Останні найчастіше замовляють фотозони. Корпоративний сегмент – це айтішники, аграрна сфера, виробники, які святкують ювілеї. Декорування замовляють на підприємства, в офіс, ресторан. Буває, винаймають ангари чи приміщення автосалонів, щоб реалізувати масштабні задуми, створити вау-ефект. Якось дружина замовила чоловіку на 38 років фотозону розміром 7 на 3 метри. Стандартна зазвичай – 2,5 на 3.

 

Не працюю в бюджетному сегменті. Краще зробити одну подію за 50 тисяч гривень замість десятка по 5 тисяч. Будую бізнес так, щоб мати роботу цілий рік. Весільний сезон закінчився, далі – Покрова, Гелловін, чорна п'ятниця. Потім переходимо на новорічну тематику, День закоханих. Наступні свята – 8 Березня, 1 квітня, і знову починається весільний сезон.

Люди, які організовують свята, специфічно ставляться до них. У цей час ми працюємо. Я від святкувань стомлююся. Відпочинок – це поїхати до міста, країни, де тебе ніхто не знає. Отримую в таких подорожах знання, враження. Не люблю класичного варіанту, коли в ресторані збираються гості.

Бути на самому святі декоратору не потрібно. Здав роботу замовнику чи організатору – вони розрахувалися. Залишаємо список декорацій, домовляємося про демонтаж. На етапі підготовки може щось відвалитися. Іноді трапляються бракований пластик, клей, монтажна піна. Матеріали можуть не витримати температури.

Якщо бути в цій справі тільки художником, то лишишся бідним. Важлива інтуїція. Ринок швидко змінюється. Треба розуміти, які продукти будуть затребуваними, які – ні. У що інвестувати кошти для власного використання, здавання в оренду.

Бути незадоволеним своєю роботою – нормально. Завжди можна зробити краще. Десь недопрацював ресторан, десь – флористи. Ще є технічна група, що відповідає за звук, світло. Будь-який декор можна зіпсувати неправильним освітленням. Якось знайомий організатор розповів: "Техніки так підсвітили декор, що всі обличчя на фото й відео були зелені".

Частина замовників приходить до декоратора зі сформованим бажанням. Є й ті, хто не визначився. Наречені завжди приносять топові картинки. Роблю не точно так, але подібно. Пояснюю: "Ваше весілля має бути унікальне, а не таке, як у подруги чи знайомої".

Плагіат може існувати в бюджетному сегменті. Там усе примітивно, по-іншому зробити не можна. Біле тло, два букети, той же шрифт, напис, смужечки. Стосовно повітряних кульок про плагіат взагалі не йдеться. Форма однакова, комбінації повторюються.

Декоратори спілкуються між собою. Наприклад, збираємо на початку й наприкінці сезону п'ять-шість компаній, які мають стосунок до весільного ринку. Обмінюємося інформацією – хто що планує робити. Ділимося, в кого є унікальні арки, вази. Колеги можуть їх орендувати й не витрачати кошти на купівлю.

Іноді люди пропонують великі гроші за ідею, що мені не подобається. Зазвичай знаходимо спільне рішення. Не боюся втратити клієнта, який не слухає моїх порад. Наприклад, каже: пофарбуйте все в рожевий. Коли приносять картинку на 25 тисяч, а мають 10, чесно говорю: не можу таке зробити. Буває, команда працює, а в клієнта на останньому етапі закінчилися гроші.

Для хорошого декоратора немає нереальних завдань. Будь-яку ідею може реалізувати, не боїться експериментувати. Щоб бути в цьому бізнесі, потрібні терплячість і цілеспрямованість. Багато хто пішов із ринку розчарований, не витримав навантаження.

У цій професії можливе творче вигорання. Кожен клієнт потребує нового й індивідуального рішення. Можна перегоріти й фізично. Гарне весілля – це 1,5–2 тонни декорацій, які треба занести в ресторан. Робимо це самі. Останнім часом почав залучати вантажників. У валізі декоратора, крім молотка і цвяхів, мають бути степлери, шурупокрути, різний клей, набір скотчів, спеціальні викрутки. Під кожен проєкт складаю окремий набір. Десь знадобиться фен, десь – клейовий пістолет.

Дозволяю собі відкласти справи й побути 15 хвилин у тиші. Вимкнути телефон і послухати музику. Потім повертаюся до роботи. Вважаю, найкращі мої проєкти – попереду. Але бувають моменти, коли вдається краще, ніж очікував.

Дорого – відносне поняття. Як казав один ресторатор: "Не знаю, як рахувати айтішникам кухню. Вони щодня їдять хамон чи потрібні лобстери?"

Домовляємося із замовником у 99 відсотках випадків. Відмовитися від співпраці можемо, коли не сходяться кошториси. Не дивлюся, яким авто приїхав клієнт. Переріс ці комплекси. До того ж є домовленості між організаторами подій про єдину ціну на певні елементи декору. Якщо щось коштує 130 гривень, то в усіх і для всіх. Замовник, який хоче 20 кульок, також наш клієнт. Середня вартість послуг становила від 15 до 30 тисяч гривень, за підсумками року. Найдорожчий проєкт коштував 150 тисяч гривень. Увесь декор після події викупив ресторан, де вона проходила.

За кордоном цей ринок зовсім інший. Підходи до святкувань протилежні. Друзі зі Сполучених Штатів надсилають приклади декору, який там бачать. Весілля в Америці – це звичайна арка, 30 стільчиків, їжа. Люди не потребують фотозон, помпезних композицій на столах. В Україні прагнуть привернути увагу. Відгуляти в найдорожчому ресторані, запросити статусного ведучого, діджея.

Ринок декорування в Україні перспективний. За правильних економічних підходів кількість замовлень зменшується, а середній чек зростає. І насичений фахівцями. У кожного – свої ніша та спеціалізація. Хтось гарно декорує дитячі дні народження, хтось займається тільки кульками чи весіллями. Щороку ми трохи підвищуємо свої розцінки, але обслуговуємо меншу кількість подій. 70 відсотків замовлень – від постійних клієнтів. 10 – від організаторів, корпоративних клієнтів, торгово-розважальних центрів. Ще 20 – імпульсивні замовлення.

Їздив на навчання в Санкт-Петербург, до Львова. Зрозумів, що маю достатній багаж знань. Розвиток далі – це питання інвестицій, особистого вузькоспеціалізованого розвитку. За сезон може бути п'ять-сім цікавих проєктів, де справді отримав задоволення від роботи. Міг би сам навчити будь-яку компанію, як цілий рік бути при справах у цій галузі. Але це не на часі.

Колись могли за день відпрацювати 5–11 весільних церемоній. Це важко. Тоді було менше вимог до декору. Ставили арку, прикрашали стрічками. Зараз один клієнт потребує повної уваги, багато дрібниць. В одному проєкті можуть працювати кілька компаній.

Потрібно бути готовим до того, що людина навчиться в тебе. А потім піде й відкриє подібну фірму. За кордоном підписують контракт, що фахівець відпрацює певну кількість часу. В Україні може бути все що завгодно.

Бувало, замовник відмовлявся від декору. Бо не подобається і він думав, що буде інакший вигляд. Зберігаємо певний час на складі. Шукаємо іншого клієнта, якому зможемо передати. Є декор, який використовується один раз. Наприклад, тло з ініціалами. Є речі, які здаємо в оренду. Стільці коштують 130 гривень за штуку.

Бувають дні в році, коли взагалі не лягаємо спати. Стараюся знаходити час на відновлення сил. Люблю спорт, пробіжки. Намагаюся виїжджати за межі Черкас. Останні три спроби були невдалі через коронавірус. Досі лежать квитки у Валенсію.

Складно, коли замовник – хам. Або є відчуття несправедливості. Тебе звинувачують у тому, чого не робив, не дотримуються попередніх домовленостей. Найбільше дратує, коли хочуть недоплатити або кинути. Висмоктують із пальця причини для цього. Не люблю людей, які обіцяють і не роблять, запізнюються, не дотримують слова.

×