Звук бугая нагадує грім

Зброєю захопився, коли працював у Херсонському краєзнавчому музеї. Майже щодня тримав у руках предмети, яким 200, 300 і навіть 2 тисячі років.

Для створення копії потрібне креслення. Коли є необхідність, коваль по ньому виготовляє заготовку. Я обробляю слюсарними методами.

Бій козаки починали з гармат. У старшини зброя була дорожча, але й козак міг мати таку – трофейну. У піхотинців переважно були рушниці для дальнього бою й шаблі – для ближнього.

 

Історичних свідчень про виготовлення зброї за козацьких часів мало. Згадуються кілька майстрів. Та їхніх клейм дослідники не знають. Бувало, збирали шаблі з готових частин на смак замовника.

У XVIII столітті козаки замовляли зброю і на великих заводах. 1722-го та 1735 року купували готові рушниці чи тільки стволи на Тульському заводі, а вже в Україні для них виготовляли ложе й запалювальні механізми. Часто запорожці обирали зброю європейського зразка.

Цікавим місцем для досліджень козацької теми є Кам'янська Січ. Її, разом з Олешківською, заснували після Полтавської битви 1709 року. Одна була на території Кримського ханства, друга – на кордоні з ним. Це був тісний військово-політичний союз, бо ханство дало козакам прихисток. Січі діяли до 1734-го.

У радянські часи історію півдня України спотворювали. Нав'язувався стереотип, що Кримське ханство – ворог. Насправді козаки легко вживалися з татарами, мали добросусідські відносини. Цьому сприяла різна господарська спрямованість. Козаки ловили рибу, добували сіль. А кримським татарам був потрібен степ для випасу корів і коней, вони опанували Причорномор'я до Дніпра.

Козаки контролювали торговельні шляхи. За ці послуги отримували платню. Якщо татар обкрадали й винуватців не знаходили, запорожці могли компенсувати шкоду грошима. Ще одним офіційним заробітком була поромна переправа через Дніпро.

Козаки – це європейці, які вийшли у степ і багато чого навчилися в його господарів – кочовиків. Перейняли зручний широкий одяг. Близько 4 тисяч тюркських слів ми давно вважаємо своїми.

В археологічних експедиціях, починаючи з 1970-х, на території Кам'янської Січі знаходять фрагменти піал. Це підтверджує, що козаки пили каву, бо для інших напоїв мали окремий посуд. Є історичні свідчення, що Богдан Хмельницький також її вживав.

Частина Кам'янської Січі схована під Каховським водосховищем. Але чимало об'єктів збереглися. Дослідники опрацювали до 10 куренів, а їх було близько чотирьох десятків.

На півдні України козацькі курені заглиблювали в землю на метр-півтора. Це рятувало від вітрів, зимою – від холоду, влітку – від спеки. Одну таку знахідку ми визначили як шинок. Там був господарчий підвал і багато посуду. На території Кам'янської Січі також виявили вісім печей, які стояли надворі.

В одному курені підлога була всипана риб'ячими кістками. Складно сказати, що це означає. Можливо, кістки втрамбовували, щоб глиняна підлога менше розкисала.

 

Отаман Кость Гордієнко брав участь у підготовці конституції Пилипа Орлика. Його поховання – єдине, яке залишилося на Кам'янській Січі. Кам'яні хрести над іншими могилами знищенні. 1886 року історик Дмитро Яворницький описував, що біля земляного кургану стоїть хрест Гордієнку, а поряд – три розбитих.

На замовлення виготовив кілька барабанів. Навчився складати корпус, вичиняти шкіру. А потім знайомий запропонував зробити бугая. Я погодився, хоч і не знав, що це таке. Цей музичний інструмент прийшов до нас із Європи. Але через його незвичний вигляд дехто думає, що з Африки. Пробують грати, стукаючи по ньому, як по барабану. Насправді потрібно тягнути за кінську волосину. Коливання мембрани дасть звук.

Інформацію про бугая шукав у літературі, яку видавали 100 років тому. Дивився малюнки, де був короткий опис інструмента. Крім дерев'яного корпусу і шкіри, потрібен кінський волос. Знайомий конюх приніс пакет вичесаного з хвоста. Я його по одній волосині перебрав і за чотири дні зробив перший бугай.

Не можу сказати, що вмію грати на ньому. Але відтворити звук, подібний до бухкання птаха, виходить. Як уперше протестував бугая у гаражі в селі, сусідські жінки повибігали на вулицю. Подумали, що це грім.

Другого виготовив для професора ботаніки. Той хотів навчитися виконувати на ньому гімн України. Третій подарував Херсонському училищу культури.

Почав отримувати замовлення. Робив невеликі на подарунок у Велику Британію та Канаду. Це було ще до того, як бугая став популяризувати гурт ONUKA.

З досвідом зрозумів, що козяча шкіра для бугая більше підходить, ніж овеча, бо тонша і краще передає вібрацію. А найліпша – собача. Навіть кажуть, коли пес сильно гавкає: "Мовчи, бо бубон зроблю". Але таку шкіру ніколи не використовуватиму.

Невеликий інструмент має корпус заввишки 35–40 сантиметрів і діаметр мембрани 18–20 сантиметрів. Великі бугаї – висотою 70–90 сантиметрів і діаметром понад 25. Мрію зробити бугай діаметром близько метра.

×