Коли Данило Дякунчак востаннє
Витрачав велику суму грошей
12 січня купував комп'ютер. Із татом вибирали потужний, бо я відвідую комп'ютерну академію. Мені ці гроші дарували родичі і друзі – на день народження. Перед кожною покупкою раджуся з батьками, чи варто на це витрачатися.
Грав у карти
Влітку в Єгипті. Тато обирав для відпочинку готель, у якому було б якнайбільше місцевих. Півтора року вивчаю арабську. Познайомився з тамтешніми однолітками. Вони мене майже не розуміли: я вчу літературну мову, а вони говорять діалектом. Купив карти для гри "Уно". Вони різних кольорів. На кожну карту замовляєш колір, який мають покласти інші гравці. Мета – позбутися всіх карт. Грали просто так, не на гроші. Тоді вивчив кольори арабською.
Займався тенісом
У 11 років. Подобалось, що цей вид спорту добре тренує м'язи, качає біцепси. Але пізніше вирішив піти на плавання.
Їв щось екзотичне
У 6 років куштував восьминога – коли з батьками відпочивали в Криму. Нагадує холодець. М'ясо має фруктовий присмак.
Отримував погану оцінку
Два тижні тому поставили п'ять балів з алгебри. Розізлився, бо вчив, а воно так вийшло.
Літав
У серпні з батьками – в Єгипет. Уявляв себе за штурвалом, бо мрію стати пілотом. Навчатися хочу у Великій Британії, а працювати – на Арабських авіалініях. В Україні пілоти заробляють дуже мало.
Танцював
У готелі в Єгипті. Сам пішов на дискотеку. Познайомився з дівчиною з Лівії. Її звати Хешам. Вона на три роки за мене старша. Почула, що добре говорю англійською і підійшла. Відтоді спілкуємось у соціальних мережах.
Ходив у театр
З батьками минулої зими на грузинський ансамбль "Сухішвілі". Вразило, що стрибають і приземляються на коліна. Питаю: "Тату, а їм не боляче?" Відповідає: "Звісно, боляче. Але це ж Грузія".
Читав книжку
Учора читав Генрика Сенкевича "В пустелі і пущі". Подобається, як він описує арабський стиль життя, природу. Найдовше одну книжку – на 900 сторінок – читав три місяці, найшвидше – 60 сторінок за 20 хвилин. Читаю щовечора фантастику, аби скоріше заснути.
Хотів стати президентом
Учора про це думав. На початку минулого століття Грушевський казав, що країною керують ті, кому вона непотрібна. А я б любив свою державу, робив би реформи, які давали б реальний результат.
Писав листа Cвятому Миколаю
5 грудня торік. Просив картриджі для принтера і лижний костюм. Якось Миколай приніс картонний будиночок із цукерками. Десь тиждень їв їх. Пишу в перших числах грудня, щоб ангели встигли забрати лист і передати Миколаю: "Дорогий Миколаю, принеси те, що я попрошу нижче, якщо заслужив". Кладу між шибками.
3 
1
Коментарі