В Україні перше судове засідання за участі присяжних відбулося 30 квітня 2013 року. Тоді слухали справу 27-річного громадянина Марокко, якого звинувачували в навмисному вбивстві відомого львівського лікаря-травматолога Леона Фрайфельда. Обвинувачений у справі особисто виявив бажання, щоб його справа слухалася за участі присяжних.
Що таке суд присяжних
Суд присяжних - це форма здійснення державної влади, зокрема судової, безпосередньо громадянами шляхом їх участі у відправленні правосуддя. Основне завдання суду присяжних - оцінити діяння підсудного з точки зору громадської свідомості.
Український суд присяжних має свої особливості. Наразі у судах першої інстанції розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, за вчинення яких передбачене довічне позбавлення волі, може здійснюватися судом присяжних у складі двох професійних суддів і трьох присяжних. І це – лише за клопотанням обвинуваченого.
Які справи може розглядати
Присяжні залучаються у судах першої інстанції до цивільних справ в порядку окремого провадження - у складі одного судді і двох присяжних. До справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Присяжні залучаються ще коли мова йде про:
- визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
- про усиновлення;
- про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
- про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
- кримінальні справ щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого – у складі двох суддів та трьох присяжних.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналіста розстріляли біля під'їзду
Хто може бути присяжним
В Україні присяжними можуть бути люди, які досягли віку 30 років. До суду не можуть включити до списків присяжних людей, які визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного та які мають незняту чи непогашену судимість.
Також, до складу присяжних не включаються народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів, військові, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя.
Людина, яка бажає стати присяжним і відповідає вимогам, має звернутись у відповідну місцеву раду за місцем проживання.
Чи отримують присяжні за роботу гроші
Присяжний отримує винагороду. Для її розрахунку за основу беруть оклад місцевого судді – у 2020 році він стартував від 63 тис. грн – і враховують час, який відпрацював присяжний. До розрахунків, крім безпосередньо судових засідань, входить також "ознайомлення з матеріалами справи", перебування в нарадчій кімнаті і навіть "час очікування присяжним початку судового засідання у разі зміщення графіку".
Фактично відпрацьований час визначає суд. Їм також відшкодовують витрати на проїзд, наймання житла, виплачують добові. Період роботи присяжним зараховується до трудового стажу. Якщо при цьому людина працює й на іншій посаді, звільнити її без згоди не можна. Роботодавець повинен відпустити її на час роботи в суді.
Чи може присяжний відмовитися від участі у справі
Голова суду може звільнити від виконання обов'язків присяжного:
- людину, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також ту, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей з інвалідністю або членів сім'ї похилого віку;
- керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
- людину, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя.
Рішення суду присяжних - чи поширені в Україні
В Україні із судом присяжних мало хто стикається. Під час дослідження, проведеного у 2018 році Центром громадянських свобод, 64% опитаних сказали, що такого явища в Україні не існує.
Присяжні не з'являються у кіно, не часто згадуються у ЗМІ та й взагалі не так поширені в українській судовій системі. Із сотень вироків, винесених минулого року в Києві і оприлюднених у реєстрі, судді з народу працювали лише над 6-ма.
Скандали пов'язані з їх роботою
Через те, що присяжні можливі не в усіх справах, суспільство не так часто з ними стикається. Однак кілька процесів тривають досі.
Розстріли на Інститутській. Обвинувачені в ній – п'ятеро колишніх беркутівців, яких наприкінці 2019 року обміняли і видали бойовикам. Влітку 2020-го суд поставили на паузу. Причиною було те, що спливли повноваження присяжних.
Менше ніж за півроку був застрелений у Києві. Три роки тому справу почався розгляд справи за участі суду присяжних.
12 грудня 2019 року, поліція назвала підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Це музикант і доброволець Андрій Антоненко, дитячий кардіохірург і волонтер Юлія Кузьменко та військова медсестра Яна Дугарь. Їхні імена озвучили на брифінгу, на якому були присутні керівники Нацполіції, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка та президент Володимир Зеленський. У цій справі також брали участь присяжні.
3 
1
Коментарі