Окупанти з перших днів широкомасштабного вторгнення цілять по енергетичних об'єктах, підпалюють ліси, підривають нафтобази, забруднюють Чорне та Азовське моря. Всі злочини проти довкілля теж є частиною воєнних злочинів, згідно Женевської конвенції.
Про те, чи стоїть Україна на порозі екологічної катастрофи та який регіон найпроблемніший в інтерв'ю Gazeta.ua розповів Олександр Бондар. Він - експерт з питань довкілля, ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.
Як можна оцінити забруднення, руйнування нашого довкілля від війни?
З 2014-го року ми проводили дослідження по Донбасу. Обстежували природно-заповідний фонд, шахти. Ситуація тоді була критична. Якщо зараз беремо схід України, по шахтах створюється кризова ситуація. Сьогодні всі шахти, які на непідконтрольній нам території, фактично затоплені. Йде підтоплення території. Вони вже не працюватимуть. На території Донбасу близько 1100 шлакосховищ – там також іде підтоплення. Тобто це суцільне заболочування території. По Донбасу ситуація тільки погіршується – критична інфраструктура не підтримується взагалі. Це суцільна екологічна катастрофа. Через війну стає лише гірше.
Близько 100 тисяч квадратних метрів заміновано. Це екологічна катастрофа
Природно-заповідний фонд на території Донбасу повністю зруйнований. Йде те ж по всій Україні. Багато території заміновано – близько 100 тисяч квадратних метрів. Це екологічна катастрофа. Державна екологічна академія разом із місцевим самоврядуванням створила координаційний центр по оцінці ситуації. Намагаємося побачити збитки і розробити програму по забезпеченню та відновлення інфраструктури. Наприклад, якщо є нафтобаза, то можна зробити валування навколо неї, щоб не розтікалася нафта при вибусі.
Війна – це жах. Найбільші наші втрати – це люди, але страждає також екологічна складова. Велике питання – питна вода. На сьогодні ООН дає цифри, що п'ять мільйонів людей в Україні не мають доступу до питної води. Також намагаємося розробити програму невеликих очисних пересувних систем, які можна було б доставити до військових та громадян. Це величезна проблема.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Перша ракета по Варшаві буде одночасно з ракетою по Москві з Франції, Німеччини, США" - Євген Дикий
Тобто найбільше проблем саме на Донбасі?
Так. Це проблема номер один на сьогодні.
Якщо туди потрапить снаряд чи ракета – це катастрофічні наслідки. Аміак при великій кількості у повітрі - смертельна речовина
Які екологічні злочини зараз відбуваються?
Один з найбільших - із нашим природно-заповідним фондом. Максимально вирубуються ліси, відбуваються пожежі.
Великі питання по Чорнобилю. Йде збільшення рівня радіації. Ми теж оцінюємо ситуацію, зокрема, з супутників. Виникають пожежі в Чорнобильській зоні та на Поліссі. Це дає великі викиди радіонуклідів Цезію-137. Намагаємося оцінити ці речі, розробити заходи для уряду.
Біля Одеси у припортовому заводі скупчення аміаку до 40 тисяч тон. Це продукція, яка мала йти в інші країни, але Чорне море паралізувала Росія. Якщо туди потрапить снаряд чи ракета – це катастрофічні наслідки. Аміак при великій кількості у повітрі - смертельна речовина.
Є Домбровський кар'єр (затоплений соляний кар'єр в місті Калуш Івано-Франківської області – Gazeta.ua) біля річки Тиси. Там 500 мільйонів тон солей. Якщо це потрапить в дамби через підрив чи вибух, то буде катастрофа. Зокрема, для прикордонних країн ЄС, Дунаю.
Рекомендуємо всі торфовища заболочувати. Це дасть поштовх навіть до відновлення тварин та пташок
Після обстрілів часто виникають пожежі – горять хати, будинки, ліси. Як можна оцінити наслідки для довкілля? Чи зараз можуть виникати великі пожежі на торф'яниках, у лісах?
Питання торфовищ та лісів дуже актуальне. У нас всі торфовища були максимально посушені. Коли вони зневоднені, починають горіти зсередини. До тисячі градусів по Цельсію. Потушити цю пожежу складно. Треба повністю заводнювати ці території, або засипати ґрунтом, або складати брикети сухого вуглекислого газу. Зараз намагаємося оцінити ці території з космосу. Рекомендуємо всі торфовища заболочувати. Це дасть поштовх навіть до відновлення тварин та пташок. До відновлення Полісся і зменшення площ пожеж.
В результаті дебільних дій росіян все, що було закопане, повернулося у біологічний цикл
Можна вже зараз оцінити наслідки перебування окупантів у зоні відчуження? Що вони там встигли наробити? Які небезпеки для мешканців сіл навколо можуть виникати?
Вони розкопали траншеями територію Рудого лісу – там, де захоронювали радіоактивну деревину. Це все опинилося на поверхні, може роздуватися повітряними потоками. Ці частинки можуть потрапляти у воду, у Дніпро, зокрема. В результаті дебільних дій росіян все, що було закопане, повернулося у біологічний цикл. Це все може переноситися повітряним потоком і в Білорусь, і на території країн ЄС. У майбутньому буде потрібно заводнення, заліснення територій.
Що зараз можемо зробити?
Це може бути нанесення зверху ґрунту чистого або піску там, де було розрито. На якийсь час потрібно захоронити. А далі – вирощувати відповідні рослини, дерева, які можуть накопичувати радіонукліди.
Як війна впливає на наші заповідники, охоронювані території?
Сьогодні багато воєнних дій, багато руйнувань важкою технікою рослинного покриву, деревного. Більше 40 відсотків найцінніших територій природно-заповідного фонду опинилися в зоні бойових дій, під тимчасовим контролем росіян чи є недоступними для України. Багато територій заміновано – там підриваються не тільки люди і техніка, а й тварини. З Полісся відбувається міграція тварин і птахів у Білорусь. Тому що зруйновано їх місця життя. Ми зараз також намагаємося моніторити ситуацію, але чіткої картини поки немає.
Ми загубили близько 30 відсотків селищних місць для перелітних птахів
Зокрема, війна вплинула на пересування лелек, бо багато з них гніздувалися на Чернігівщині.
Не тільки лелек. Багато міграційних коридорів зруйновано. Там, де були місця пташок у селищах чи лісах. Багато з них затоплено в результаті того, що бомбили дамби. Це внесе корективи і надалі – така ситуація не на один рік. І матиме наслідки. А війна ще не закінчилася. Попередня оцінка, що ми загубили близько 30 відсотків селищних місць для перелітних птахів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Окупанти лишили три напрямки нападу" - воєнний експерт
Через пожежі внаслідок обстрілів у столиці часто говорять про задимлення, погане повітря. Як можна оцінити цю ситуацію? Де ще виникають подібні випадки?
Де йдуть активні воєнні дії, де є вибухи. На нафтових базах, на Сумському хімзаводі відбувся витік аміаку, наприклад. Там, де йдуть військові дії, там є забруднення як повітря – нітратами та нітритами, сполуками сірки, так і ґрунту – важкими металами. Маріуполь на сьогодні страждає не тільки від відсутності води чи їжі. Страждає також якість повітря, яка негативно впливає на організм.
Якщо є цілі вікна, то треба їх закривати. На 70 відсотків пластикові вікна захищають людей
Що робити людям в таких ситуаціях?
Якщо є цілі вікна, то треба їх закривати. На 70 відсотків пластикові вікна захищають людей. Там, де немає вікон, треба закривати плівкою, якщо є. Але якщо є вітер, то повітря самоочищується. У період обстрілів, вибухів – треба зачиняти вікна, якщо це можливо.
Як загалом якість повітря змінилася?
Знищений рослинний покрив, є пожежі лісові, торфові. Через усі ці фактори повітря сильно погіршується. Якщо є можливість і йдуть військові дії, краще не перебувати на вулиці, бути у закритих, ізольованих приміщеннях. Протигази на сьогодні не потрібні. Небезпеки хімічної зброї, думаю, не буде. Але якщо можна тримати вікна зачиненими, то краще це робити.
Чи не стоїмо ми на порозі екологічної катастрофи?
У нас постійно є проблеми на різних територіях. Деякі екологічні наслідки проявлятимуться роками. Але якщо ми зараз розробимо необхідні механізми, то Україна відновиться.
Наразі ситуація катастрофічна. Хоча найголовніше все таки, що на сьогодні п'ять мільйонів людей не мають доступу до питної води. Бо 40 відсотків хвороб приходить саме через воду.
Коментарі