Загинула розвідниця "Правого сектора" Анастасія Горбачова з позивним "Лисиця". Про це написала на своїй сторінці в Facebook боєць ДУК Олена Білозерська.
"Загинула Настя Горбачова, наша подруга "Лисиця". Безбашена смілива розвідниця, яка всю осінь і зиму щодня гуляла по ворожих мінних полях, як по паркету. Проста і добра душа. Попри вроджену хворобу серця, висока і худа Лисиця відзначалася нежіночою витривалістю. З вантажем 25-30 кг спокійно проходила десятки кілометрів. Вона вміла ХОДИТИ - безцінна і взагалі найголовніша якість фронтового розвідника. Була спортсменкою, зокрема, займалася біатлоном, завдяки цьому вміла дуже швидко і влучно стріляти. Однак у снайпери не пішла - через гарячий темперамент, стала стрільцем-парамедиком", - пише вона.
Як згадує Білозерська, ззаду на касці Настя носила лисячий хвіст. Одного разу цей хвіст врятував кілька життів.
"Наша розвідгрупа пішла на вихід, а забрати їх звідти повинні були армійці з Бехою, в яку, крім них, посадили також двох правосеків, одним з яких була Лисиця. Водій бехи наплутав і з'явився в полі зору розвідників не там і не тоді, як було домовлено. Розвідники, ясна річ, взяли наших армійців за "сепарів", і командир групи мало не розніс цю Беху з гранатомета. В останній момент, за частки секунди до пострілу, він побачив у одного з бійців рудий хвіст на касці...", - йдеться у повідомленні.
"Лисиця пережила дві контузії. Перша - восени накрило "Градами" в районі Водяного, друга - взимку під ДАП, під час атаки на нашу базу, коли мене викинуло вибуховою хвилею і порвало зв'язки на нозі. У Насті була важка доля. Її батько рано помер, багатодітна мати жила в бідності і змушена була віддати дітей в інтернат, звідки забирала їх на вихідні. Ставши дорослою, Настя працювала санітаркою, потім продавцем на ринку, в останні роки ще й доглядала за тяжкохворою матір'ю. Перед війною мати померла. Настя дуже важко переживала її смерть. Якби не це, розповідала вона, навряд чи пішла б воювати", - пише бойова подруга загиблої.
"На фронті Лисиця зустріла свою любов, створила сім'ю, чекала дитину... На перших місяцях вагітності ще ходила в розвідку на окуповану супротивником територію. Вона була абсолютно безбашеною, взагалі нічого не боялася, не турбувалася і про власне здоров'я. Не раз говорила, що помре молодою і це її не засмучує. Проте вірила, що переживе війну, не раз мріяла, що ми всі після війни зустрінемося в будиночку високо в Карпатах... А вийшло так, що не зустрінемось".
5 
1
Коментарі
17