Для того аби втекти з камери Лук'янівського СІЗО, потрібно мати мінімум десяток різних магнітних ключів від дверей, розповів Gazeta.ua 29-річний киянин Юрій Мосєєнков. Він провів там три роки.

"На території СІЗО є шість корпусів, людей з одного в інший водять підвалами, вони всі під замками, — сказав він. — Щоб вийти з корпусу надвір, окрім коридорів та підвалів, треба відкрити мінімум шість дверей: перші - у камері, двоє - на поверсі, четверті — на сходах, далі — ще двоє".

З Лук'янівського ізолятора, за словами Мосєєнкова, втекти можна лише у випадку, якщо тобі допоможуть оперативники. Навіть якщо маєш форму, то на пропускному пункті тебе спіймають. Співробітники колонії один одного не знають. Одні працюють на вишках, інші — всередині, на пропускному пункті тільки з документами виходять.

"Якщо втечеш із звичайної камери — помітять співкамерники. Сама людина сидить тільки в карцері — такі у підвалах. Там охорона посилена, суворий режим, постійно заглядають. Навіть поспати не дають", — зазначив Юрій.

Він вважає, що найпростіше утекти комусь із "козлобанди".

"Це арештовані, які співробітничають з адміністрацією, допомагають, аби тільки їм зменшили термін за хорошу поведінку. Такі прибирають, на кухні їсти варять. По території ходять, де хочуть. Ключів не мають, але їх пропускають і так. Коли іде хтось із "козлобанди", то оперативники по рації передають напарникам, щоб відкривали двері", - розповів Мосєєнков. — Ще є випадок — втекти у кузові машини, яка привозить їжу. Це можливо, але теж треба домовлятись, щоб менше шмонали".

Найвірогідніше, що ніхто з СІЗО не тікав, вважає чоловік.

"Буває, що людей привозять з судів, виводять, охоронці заплутуються і заводять людину в іншу камеру. Людина знає, що його переплутали, але мовчить. Потім скаже, що його змусили. В нас були неодноразово "шумихи", коли не знаходили людей. Всіх поголовно рахували по фото. За три дні знаходили", - додав він.

Як відомо, сьогодні з Київського СІЗО утік засуджений. У Державній пенітенціарній службі це підтвердили.

×