До чергової, третьої акції мовчазного протесту в Білорусі влада грунтовно підготувалася: центральні площі великих міст були обнесені турнікетами. Всюди стояли міліцейські наряди, на площах проходили культурно-розважальні заходи для провладної молоді - членів БРСМ. У Мінську для них влаштували дискотеку на головній Жовтневій площі. У столиці захистили від людей всі площі в центрі міста. Як і в середу, в Мінську відбулись масові затримання.
У Гомелі на площі Леніна проводили репетицію випускного вечора курсанти інституту МНС. Тиждень інтернет-користувачі вирішували - де ж зібратися, якщо площа буде оточена. Резервними залишалися кілька майданчиків у центрі міста - біля пам'ятника Кирилу Туровському, біля будівлі Белтелекому і на площі Повстання. Але до вечора 29 червня стало зрозуміло, що і ці майданчики зайняті. Площа Повстання була повністю заставлена автобусами "МАЗ", біля Белтелекому проходили виставки дитячих робіт, які по периметру охороняли міліціонери та члени БРСМ з державними прапорами. Біля монумента Кирила Туровського свою акцію проводили також члени БРСМ - вони роздавали стрічки кольорів державного прапора. Але потрапити до них було неможливо: молодих активістів з усіх боків охороняли спецназівці, які нікого не підпускали до організаторів акції. У підсумку вони стояли на самоті. Тому приколювали стрічки на лацкани ідеологам і своїм прихильникам. В цей час люди зібралися на зупинці, навпроти пам'ятника.
На тролейбусній зупинці, по обидва боки вулиці, розташувалися учасники акції. За різними підрахунками, їх було не менше 800 осіб. Люди посміхалися, розмовляли, періодично зриваючись на бурхливі оплески. Проїжджаючі автомобілісти сигналили учасникам акції.
Більшість учасників акції - молодь, на запитання: "Навіщо ви сьогодні прийшли сюди", в основному відмовчувалися, посміхалися, або відповідали "просто гуляємо".
"Я прийшла сьогодні, щоб відстояти свою позицію, тут всі мої друзі, нас справді багато, я незадоволена нашою системою, яка тисне на народ. Студентам взагалі важко зараз - мізерна стипендія, якої не вистачає навіть на обіди. Тут ми об'єднуємося, знайомимося, ми разом, і обов'язково чогось досягнемо", - каже Марина, студентка.
"Все набридло, я втомився від такого життя, - міркує Олександр, 32-річний робітник будівельної фірми. - Коли я переконував своїх колег прийти сюди, у всіх хлопців була маса причин, щоб не приходити. Я вирішив - або прийти сюди і залишитися людиною, або сидіти вдома і боятися. Ще не багато людей виходить, тому що інші бояться, вони думають, що їм є що втрачати. Думаю, акції будуть продовжуватися, і ми поміняємо лису гуму, або він просто ШОЗ (ШОЗ - популярна нині в Білорусі абревіатура, розшифровується як "Шоб він здох").
59-річний Володимир, колишній міліціонер, прийшов на акцію з дружиною. "Люди йдуть сюди, бо їм набридло слухати постійну брехню, стикатися з підлістю в цій країні. Влада боїться, вони в шоці - в Гомелі всі площі сьогодні обнесені турнікетами. Влада боїться народу".
"Причина мовчазних акцій - це наявність протестного потенціалу Білорусі, який не має легальних виходів, тому ці протести шукають всі доступні канали виходу. Соціальні мережі - це своєрідна координація протестної активності, яка легко доступна для багатьох білорусів", - вважає незалежний експерт, магістр філософії Юнеля Сальникова.
На її думку, якби влада не звертала уваги на ці акції, то, можливо, вони б скоро пішли на спад. "Але протидія народжує якусь інтригу і навіть збільшує кількість людей, динаміка очевидна - від 200 учасників на першій акції до приблизно 800 - сьогодні. Але очевидна також і наростаюча репресивна сила влади. Новизна акцій викликає інтерес з усіх боків: і учасників, і звичайних людей, і ЗМІ, і влади, але подальший сценарій поки не зрозумілий, і незрозумілий нікому", - міркує експерт.
Вона не виключає, що акції трансформуються в традиційні форми, набудуть політичного забарвлення, будуть очолені відомими політичними фігурами, через що вони можуть згаснути. "До тих пір, поки ці акції позиціонуються як народні, доти вони будуть дратувати владу та залучати нових учасників. Влада тут могла б щось зкреативити і навіть отримати з цього користь, а не діяти репресивними методами. Але для них це звичний сценарій, від якого вони не можуть відійти ні на одну букву", - підсумувала Сальникова.
3 
1
Коментарі