Суворі мужики плакали, як діти – загинув генерал Кульчицький

19

Фото: focus.ua

29 травня 2014 року, в зоні бойових дій, у місті Слов'янськ Донецької області, загинув генерал-майор Сергій Кульчицький.

Вертоліт Мі-8, на якому знаходився Сергій Петрович, збили проросійські терористи неподалік гори Карачун. Це був його четвертий виліт на Карачун і останній день перед відпусткою. Тоді загинуло 12 чоловік – шість військовослужбовців Нацгвардії України, включаючи екіпаж гелікоптеру, та шість – представників спецпідрозділу МВС України.

 

Сергія Кульчицького згадують як щиру і товариську людину. Любив дружину, сім'ю, природу, ходив до опери.

"У нас був неймовірний роман в листах. Ми переписувалися три роки, доки він вчився на Далекому Сході, а я в Києві. Наші матері дуже дружили, і ми були знайомі з дитинства. А коли почали зустрічатися, Серьожа майже одразу запропонував мені вийти за нього заміж, але тільки після закінчення училища. І я його чекала. А потім поїхала з ним на Крайню Північ – у Мурманську область. Серьожа закінчив училище з червоним дипломом і міг сам обирати місце служби. Найцікавіше йому здавалося в Мурманську, за Полярним колом. Ми прожили там сім років. Там народився і син Валерій", - розповіла виданню focus.ua Надія Кульчицька, вдова генерала.

 

"Дуже любив Україну і служити хотів тільки там. Його українськість в радянській армії багатьох коробила: одного разу саме через це йому довго не надавали чергове звання. Коли розпався Союз, у нас навіть питання не виникало, куди їхати. Так ми опинилися в Тернополі, на батьківщині наших батьків".

 

Генерал-майор швидко знаходив спільну мову з оточуючими. Був уважним до кожного солдата.

"Міг порозумітися з будь-якою людиною - хоч із сантехніком, хоч із начальником, генералом. Ніхто не боявся йти до нього в кабінет і докладати про якісь недоліки. Він для усіх був своїм. Будучи командиром взводу, Серьожа ставив собі мету – за день докладно поговорити хоч би з одним солдатом. Коли йшов на обід, брав з собою одного зі своїх підлеглих, розпитував про сім'ю, про проблеми, про мрії. Солдати дуже любили його і щиро йому вірили. І він безмірно цінував їх ставлення до себе", - додала Кульчицька.

Багатьом недосвідченим бійцям Сергій Петрович врятував життя. За це його називали другим батьком і янголом-охоронцем.

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Львові на честь загиблого в АТО генерала Кульчицького назвали вулицю

"Коли нам сказали, що Кульчицького убили, суворі мужики плакали як діти. Він був справжнім солдатом. А ще він був нашою надією. Ми вірили: доки в командуванні АТО є Кульчицький, нас не кинуть на вірну смерть, не забудуть. Вбивство Кульчицького було заздалегідь сплановане і добре підготовлене. З двох, що прилетіли на гору Карачун, вертольотів перший не торкнули - ударили по другому, в якому був генерал", - поділився Володимир Іббадулаєв, військовий Нацгвардії України.

 

Героя України поховали Личаківському цвинтарі у Львові.

×