У Києві пішов з життя перший український космонавт Леонід Каденюк. 3 дні тому він відсвяткував свій 67-ий день народження.
Леонід Каденюк літав більш ніж на 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, в основному — винищувачів. З 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив космічний політ на кораблі NASA.
"Найперше і найпотужніше враження - врата точки опори після того, як відв'язуєшся від крісла і опиняєшся у стані невагомості. Я нормально все переніс. Причому, у мене з'явилося відчуття, що я колись вже був у такому стані. Коли почав аналізувати, чому такі відчуття виникли, з'явилося напівфантастичне припущення про те, що людина, все ж таки, походить із космосу, і цей стан записаний на генному рівні у кожного із нас - у мене, у вас і у кожної іншої людини на планеті Земля", - згадував Леонід Каденюк в інтерв'ю BBC Україна у 2012 році.
Леонід Каденюк провів у космосі 15 діб 16 годин 35 хвилин та 1 секунду. Під час польоту виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом.
"Після того, як відбувся період адаптації, я вирішив, що моє перебування на космічному кораблі не має обмежуватися лише тими експериментами, які мені були запропоновані. Я сам вигадував деякі дослідження, пов'язані як із фізикою, так і з медициною, космічною психологією.Один із цікавих експериментів, який я провів - це ходіння по стелі. З точки зору фізики зробити це було досить легко у стані невагомості, але ще ж є така річ, як психологія людини. Виявилося, що надзвичайно міцні стереотипи, з якими людина вирушає у космос, там спрацювали на повну, зокрема, про те, що по стелі ходити неможливо. Коли я ступнями ніг торкнувся стелі, я ніби відчув перехід в зовсім іншу просторову систему координат".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дописав собі один рік, щоб стати космонавтом - цікаві факти про Леоніда Каденюка
Космонавт закликав до розвитку екологічної та громадянської свідомості.
"Коли я вперше подивився на Землю з космосу і побачив тонкий блакитний шар атмосфери, що огортає планету, стало якось не по собі: невже в такому тоненькому шарі існує життя на нашій планеті? - говорив Каденюк в інтерв'ю виданню "Гордон". - І як ми неправильно ставимося до природи, біосфери, знищуючи планету. Сказати, що Земля з космосу красива, - нічого не сказати. Іноді мене просять описати її - це неможливо, це треба бачити своїми очима. Коли ви бачите телевізійну картинку або фотографію Землі з космосу, інформативність - не більше 15-20% від того, що бачиш на власні очі. При цьому сама по собі виникає думка: на такій гарній планеті має бути і красиве життя. Але згадуючи історію людства в постійних війнах, кризах, штучно створених катастрофах, створення ядерного, хімічного , бактеріологічного та інших видів самознищення, там, в космосі, особливо гостро усвідомлюєш, наскільки недосконале людське суспільство, як неправильно воно живе. І це при тому, що людське життя дуже коротке. Політиків би в космос. Ми повинні жити по-іншому, людина зобов'язана поміняти концепцію свого перебування на своїй планеті. Найяскравіший приклад, як не треба жити на Землі, - це агресія Росії проти України".
Леонід Каденюк залишився єдиним українцем, який побував у космосі. З того часу українських космонавтів до польотів не готують.
"Я переконаний у тому, що українці мають літати у космос. Якщо подивитися на світову космонавтику, внесок українців дуже значний - як теоретиків, так і практиків. Тому вони мають це продовжувати. Полетів би у космос знову. Фізичний стан це дозволяє. Я активно займаюся спортом, бігаю 3-4 рази на тиждень по 10 кілометрів", - казав Леонід Каденюк.
Каденюк має звання генерал-майор Збройних Сил України. У 2009-му видав книгу "Місія — Космос".
У мережі активно відреагували на новину про смерть комонавта. Користувачі діляться спогадами про Каденюка.
"Він для мене в певному сенсі герой і приклад, - написав Данило Голота, співорганізатор форуму мандрівників Travelage. - І півтора роки тому, коли ми запросили його спікером на Travelage 2.0, я й не розумів до кінця якою потужною особистістю він був. Потім ми познайомились і мене вразило те, наскільки просто він до себе ставився. Дуже скромний і спокійний. Радіє як дитина тому, що 500 людей слухають його і вихоплюють кожне слово. На його очі наступають сльози, від того, що сотні людей хочуть з нм сфотографуватись, і говорять як сильно вони вдячні йому за можливість познайомитись. Відчуває себе незручно від того, що його забирають на таксі. Він був героєм для мене в дитинстві. Героєм він і залишиться".
3 
1
Коментарі