




"Два дні у Майї було суворе обличчя, біль мучив. І раптом наостанок м'яко посміхнулася. Я запитав її: "Ти мене впізнаєш?"- "Я тебе обожнюю!" - відповіла Маюша. І посміхнулася так гарно, як вміла лише вона". Так описує останні дні великої артистки Майї Плісецької найближчий їй чоловік Родіон Щедрін, із яким вона прожила разом 57 років. 2 травня 2015 року в Мюнхені на 90-му році життя балерина померла від обширного інфаркту міокарда.

"У квітні ми були в Росії. Спочатку в Петербурзі, в Маріїнці, на моєму прем'єрному "Лівші". Майя на банкеті разом з усіма сиділа до 5 ранку, була веселою. Все говорила, як би дотягнути цей рік - до ювілею. Потім приїхали в Москву, всякі там справи були. В тому числі за прийдешній ювілей. Повернулися в Мюнхен. Сходили напередодні на футбол, вона дуже любила бувати на стадіоні. І раптом стався серцевий напад".

У всьому світі визнали унікальний стиль танцю Плісецької, її гнучкість, пластичність і витончені рухи рук. Вона створила свою неповторну манеру балету, чим здобула світову славу.
"Плісецький стиль", можу сказати, пішов по світу. Зі сцени, з екрана телевізора раз-у-раз та й побачу своє переломлене відображення - пониклі кисті, лебедині лікті, закинута догори голова, відкинутий назад корпус, оптимальність фіксованих поз. Я радію цьому. Я сумую".
Майя Михайлівна Плісецька народилася 20 листопада 1925 року в Москві. Мати - Рахіль Мессерер була актрисою німого кіно. Тітка і дядько - віртуозними танцівниками і талановитими педагогами. Вони танцювали у Большому театрі, пишуть fakty.ua. Батько - Михайло Плісецький - директор тресту "Арктикуголь", потім генеральний консул СРСР на Шпіцбергені (великий полярний архіпелаг, розташований у Північному Льодовитому океані. Найпівнічніша частина Норвегії - Gazeta.ua).

Це не врятувало сім'ю Майї від сталінських репресій. Батька звинуватили в шпигунстві і розстріляли в 1938 році. Мати тоді ж заарештували прямо під час вистави "Спляча красуня" у Большому театрі. Разом із новонародженим сином Азарієм відправили до табору для "дружин зрадників батьківщини" в Казахстан (у 1941 році їй пом'якшили вирок і дозволили повернутися в Москву - Gazeta.ua).


"Характер у мами був м'який і твердий, добрий і впертий. Коли в тридцять восьмому році її заарештували і вимагали підписати, що чоловік шпигун, зрадник, диверсант, злочинець, учасник змови проти Сталіна та інше, - вона навідріз відмовилася. Випадок на ті часи героїчний. Їй дали вісім років тюрми".
Майю взяла на виховання Суламіф Мессерер. На острові Шпіцберген маленька Майя вперше вийшла на сцену. Вона зіграла роль в опері "Русалка". З того моменту дівчинка не могла всидіти на місці і стала марити сценою та виступами на публіці. У сім'ї було вирішено після повернення в Москву віддати непосиду в хореографічне училище, повідомляє uznayvse. Як пізніше розповіла Майя Михайлівна, тітка не просто вимагала, щоб дівчинка була їй вдячна, а й нерідко принижувала її.
У Майї проявилася яскрава індивідуальність балерини - незвичайна виразність і пристрасність. Перший значущий виступ Майї Плісецької відбувся напередодні війни на сцені філії Державного Академічного Большого театру.

Сходинка за сходинкою піднімалася Плісецька до своїх головних партій. У балеті "Спляча красуня" була феєю Бузку, феєю Віолант і Авророю. В "Дон Кіхоті" перетанцювала всі жіночі партії, а блискуче виконана роль Кітрі визнана відкриттям у виконавському мистецтві. Поступово Плісецька завоювала світову славу, ставши найяскравішою зіркою радянського балету. Міністр культури Катерина Фурцева звинувачувала балерину в надмірній сексуальності, але заборонити виступати їй не змогла.


Майя Плісецька зневажала радянську владу як особистого ворога. За розстріл батька і страждання матері, за власні нескінченні приниження. Її обсипали почестями і нагородами, але одночасно не давали танцювати те, що вона хотіла, і там, де вона хотіла. Балерині наполегливо натякали, аби вона вступила до партії.
"Натякали. Вдала, що повна дурепа, не розумію, про що мова. Знала - кістьми ляжу, але ніяких партій! Усі відали, що я не дуже підкоряюся. Таких або знищували, або махали на них рукою. Я була потрібна. На мене махнули".
У 1956 році трупа театру вирушила вперше в закордонні гастролі до Англії, але Майя Плісецька не отримала дозвіл на виїзд з країни. Її намагалися звинуватити в шпигунстві і протягом наступних п'яти років балерина була невиїзною.

"Анічогісінько не змінилося в нашому житті. Та ж рабська залежність від раптових примх Влади. О країна абсурду! О матір-Росія!".

Зірку Большого оточувало безліч чоловіків. У Плісецької були романи, два закінчилися заміжжям.

"Коли я вперше побачила його - в гостях у Лілії Брік, - йому було 22 роки. Він був гарний і неординарний! Він чудово грав того вечора: і свої речі, і Шопена. Грав так, як я ніколи в житті не чула. Знаєте, в мистецтві маленька крапелька часом вирішує все. Ось він на крапельку виявився натхненнішим, вищим за інших музикантів. А ще він був природно елегантний. Джентльмен від природи", - поділилася балерина в інтерв'ю aif.
Плісецька була на сім років старша за Щедріна. Лише за три роки після знайомства вони почали зустрічатися і провели відпустку в Карелії. А восени 1958 року одружилися.
"А він і не хотів одружуватися! Той період у мене був взагалі жахливий - оголосили англійською шпигункою, мене не випускали за кордон, містом за мною постійно їздила машина з людьми з КДБ. І коли Родіон залишався у мене ночувати, ми чули, як ці люди грілися під вікном".
Дітей у пари не було.
"Якби у нас була б навіть одна дитина, у нас було б інше життя. Ми б дбали лише про неї, думали тільки про неї, жили б тільки заради неї. А я тоді до такої жертовності не була готова. Народження дитини - це мінімум один пропущений рік кар'єри. Я була не впевнена в тому, що, зіпсувавши фігуру і пропустивши рік, змогла би повернутися на сцену. Ризик був величезний. І я не ризикнула! Не знаю, як ставився до цього Родіон, - він мені нічого не говорив. Але мені здавалося, що він переживав. Мені здається, він хотів би сина, можливо, продовжувача його традицій. Але балет переважив!".

Під час гастролей, які часто могли розтягнутися на кілька місяців, Щедрін і Плісецька постійно писали один одному листи і зідзвонювалися. Коли Майя Михайлівна вперше поїхала з трупою Большого театру в Америку на 73 дні, Родіон Костянтинович повісив над телефоном табличку з сімдесяти трьох чисел. Щодня, поговоривши з дружиною, він викреслював одну цифру. Про це Плісецькій розповідала їх домробітниця Катя. Ніжні почуття пара пронесла через все своє життя. Родіон Щедрін дарував дружині музику до кожного ювілею. Спеціально для неї він створив балети "Коник-Горбоконик", "Анна Кареніна", "Чайка", "Дама з собачкою".

Із початку 90-х років і до останніх днів життя прима з чоловіком жили в Мюнхені. Свій будинок вони так і не придбали. Майя була проти.
"Ми знімаємо квартиру. Це, як за старих часів говорили, мебльовані кімнати. Нас це влаштовує. Є жінка, яка в нашому будинку миє сходи, раз на тиждень прибирає у нас. Продукти купуємо самі. Я не знаходжу радості в тому, щоб шикувати. Я знаходжу в цьому турботи. Якщо мати будинок, його ж треба прибирати, утримувати. Караул! А це, як в готелі, мені зручно. Я знала відомих людей, які все життя так жили. Наприклад, Набоков".

У 1994 році Майя випустила автобіографічну книгу "Я, Майя Плісецька". Наступна книга вийшла в 2007 році у вигляді мемуарів "Тринадцять років потому: Сердиті замітки у тринадцяти розділах". Ще за три роки вона видала книгу "Читаючи життя своє...".

А життя балерини була насиченим, складним і цікавим.
Майя Михайлівна любила живильні креми. Вона густо намазувала їх на обличчя, а потім сідала на кухні і розкладала пасьянси. Часто подібні посиденьки тривали до глибокої ночі. Артистка все життя страждала на безсоння. Заснути їй допомагало лише снодійне.

Балерину пов'язували дружні стосунки з Робертом Кеннеді. Вони познайомилися під час другого американського туру Плісецької. Політик не приховував своєї симпатії до балерини і часто вітав її з днем народження, яке було у них в один день. Найпершим презентом від нього став золотий браслет із двома інкрустованими брелоками. На одному був зображений Скорпіон – спільний знак зодіаку Плісецької та Кеннеді, на іншому - Святий Архангел Михаїл.

"Беру трубку в тісній кабінці біля бару. Це знову Роберт Кеннеді. Довго і гаряче щось мені пояснює. Нічого не розумію. Розсудливій західній людині неможливо зрозуміти, що я абсолютно нічого не розумію по-англійськи. Жодного слова. Включаю свою платівку: Thank you ... Also ... Best wishes ... Подумає напевно, що я зовсім дурочка. З таким репертуаром слів і не пококетувати. Зі мною Роберт Кеннеді був романтичний, піднесений, шляхетний і абсолютно чистий. Ніяких претензій, ніякої фривольності. І я йому підстав на те ні разу не дала".

Перед кожним класом і виступом Майя Михайлівна заливала в п'яти балетних туфель теплу воду, щоб ступні міцніше сиділи. А виходячи на сцену, найбільше боялася забути оглянути себе в дзеркалі, адже якщо очі і губи погано нафарбовані, то глядачі побачать "безбарвну моль", а не балерину.
"Дієт не треба, треба менше жерти", - знаменитий вислів Плісецької, яка навіть в похилому віці відрізнялася розкішною фігурою. Найулюбленішим продуктом балерини був оселедець, який вона ніжно називала "сельода".

Плісецька вміла готувати, але робила це нечасто. Воліла відвідувати невеликі кафе і ресторанчики. У Мюнхені її знали в двох десятках таких закладів. Майї дуже подобалося, коли господарі вітали її: "Здрастуйте, фрау Щедрін!". Вона любила пиво. Під нього замовляла щось просте, але смачне.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майя Плісецька померла від серцевого нападу
"За прожите життя я винесла просту філософію. Просту, як горнятко води, як ковток повітря. Люди не діляться на класи, раси, державні системи. Люди діляться на поганих і хороших. На дуже хороших і дуже поганих. І тільки так".
Найяскравіші документальні фільми про Майю Михайлівну: "Майя Плісецька. Знайома та незнайома" і "Майя Плісецька". Її творчості присвячені стрічки "Майя" режисера Сакагуші для японського ТБ і "Майя Плісецька", режисер Делюш, для французів. У стрічці "Майя Плісецька assoluta" він показав балерину в танці і там незмінно були "лебедині" рухи рук, які прославили Майю на весь світ.

"Майя Плісецька коштувала мені крові. Вона - жінка владна, знає собі ціну. Поводиться як королева. Передачу з нею готували три дні. Треба було їздити в готель, аби вона до мене звикала", - поділився відомий радіоведучий Сєва Новгородцев.
Коментарі