Біла шапочка

– Шапіро – він упізнаваний. Якби випадково втрапив на фільм посеред сеансу, вгадав би автора, – каже мій друг Сергій на виході з кінотеатру "Київ".

Дивилися "Апартаменти" – нову стрічку київського режисера Олександра Шапіро. Під впливом наркозу успішний стоматолог потрапляє в руки жорстоких сестер, які виринають із його підсвідомості. Їх втілив поп-дует туркменських близнючок Шекер і Ширін, чиї імена перекладаються як "цукор" і "мед". У наркотичному мареві герої опиняються в загадковій квартирі.

– Шапіро – він упізнаваний, – сміюся, коли бачу на Хрещатику режисера в білій шапочці.

Ця шапочка не давала нам із друзями cпокою протягом усього Одеського кінофестивалю. Днів сім він її не знімав.

У ній захований ключ до Всесвіту

Нещодавно зустріла Шапіро на вечірці. Без шапочки. З мохіто для сміливості, прямую з'ясувати в чому річ. Починаю здалеку – про новий фільм, потім – до Одеси.

– Весь кінофестиваль ви проходили в незмінній білій шапочці, – кажу нарешті.

– Шапочка? – у режисера дзвонить телефон.

Ну все, видно, не судилося.

– Ах, ось вона, – за хвилину повертається Шапіро й витягує з кишені її, біленьку. – ­Хасиди брацлавської традиції носять такі шапочки. На ній написана мантра "На нах нахма нахман меуман", – речитативно проспівує режисер. – У ній захований ключ до Все­світу і зашифровані 10 мелодій 10 Псалмів Давидових. Ця шапочка – ключ до всього. І до мого фільму теж.

×