Прийняти мовний закон заважає брак політичної волі

18

Віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко на своїй сторінці у Facebook закликав депутатів Верховної Ради прийняти закон про мову.

"Законопроект пройшов обговорення у профільному комітеті ВР – комітеті з питань культури та духовності. Над ним працювала робоча група за участю громадськості, яка готувала урядові пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань,пов'язаних із забезпеченням розвитку української мови як державної. Новий Закон про українську мову необхідно приймати!"

Законопроект не розглядають через те, що більшість фракцій ще не визначились або виступають проти. Під час виступу з трибуни парламенту член "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул заявив, що "Народний фронт", намагаючись привернути увагу невеликого прошарку радикально налаштованих виборців, наполягає на прийнятті мовного закону про "тотальну українізацію". У відповідь, нардеп від "Народного фронту" Юрій Береза назвав його "представником п'ятої колони, який працює за гроші Кремля і досі перебуває в залі Верховної Ради".

Якими законами регулювали розвиток української мови раніше

Найвідоміші мовні закони в історії України були проти української - Валуєвський циркуляр 1863 року - забороняв видачу українських книг, Емський указ 1876-го - обмежував українську мову побутовим вжитком.

 

1918-го року Центральна Рада прийняла ухвалу, якою оголосила українську мовою діловодства Української Народної Республіки.

"У ту революційну добу не було потреби нормувати те, що українська мова є офіційною мовою держави. Якогось конкретного закону про мову не було. Але з часом виникла потреба у формальному ухваленні української, як мови діловодства. Це була відповідь тим силам, які ще пручалися визнавати державну мову. З міст приходили звернення, що хтось відмовляється користуватися українською, каже, що немає закону, який би змушував користуватися нею. Для цього й прийняли ухвалу", - каже завідувач музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук.

Радянський закон про мови 1989-го визнав українську мову державною, він діяв до 2012-го. У 1990-х влада приймала різні програми на підтримку української мови, як державної, але їх не виконували.

2012 року Верховна Рада прийняла Закон "Про засади державної мовної політики" - "закон Ківалова-Колесніченка". Він фактично запроваджував двомовність – кожен регіон у якому є понад 10% охочих користуватися іншою мовою, міг проголосити її державною. Через це громадські активісти вийшли на "мовний майдан", який влада розігнала.

28 лютого 2018 року Конституційний суд скасував "закон Ківалова-Колесніченка" через порушення процедури прийняття.

 

Для чого потрібно прийняти новий мовний закон

Зараз, вперше за 27 років незалежності, мовні права та обов'язки регулює не окремий законодавчий акт, а стаття 10 Конституції.

"Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом", - йдеться в ній.

 

Мовний закон потрібний для захисту прав дітей на отримання освіти українською мовою. Киянка Ольга Сомова звернулася до волонтерів руху "За мову": "Моїм внукам дозволяють вибрати клас для навчання російською. Їх мама свідомо вибирає російський клас. У неї на це кілька сучасних причин. Заздалегідь діти обмежені в подальшому навчальному процесі. Чи порушують тут права дитини і як викласти скаргу, якщо не порушили чинний закон. Чи допоможуть скарги в прийнятті законів про українізацію?" - ділиться вона проблемою, яку може вирішити мовний закон.

 

Які законопроекти подали на розгляд у Верховну Раду

"Про мови в Україні" № 5556

Закріплює статус української як єдиної державної мови, а її знання як ключову передумову для прийняття громадянства. Автори: Ярослав Лесюк з "Блоку Петра Порошенка" та Ігор Васюник і Олег Медуниця з "Народного фронту".

1. Створений у грудні 2016 року.

2. Документ вимагає, аби щонайменше дві третини тиражу приватних друкованих засобів масової інформації видавалися українською мовою.

3. Закріплюються можливості для використання мов корінних народів та національних меншин у межах населених пунктів.

4. Запроваджується синхронний або послідовний переклад на українську всіх виступів учасників телерадіопрограм.

5. Виступи іншими мовами під час робочих засідань в органах місцевого самоврядування мають забезпечуватися синхронним перекладом державною мовою.

6. Не пишеться нічого окремо про російську мову.

7. Єдиною мовою, окрім української, яка згадується у документі, є кримськотатарська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці розробили інтернет-платформу для захисту державної мови

 

"Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні" № 5969

Законопроект був зареєстрований 19 січня 2017 року. В нього 7 авторів, в тому числі письменниця Марія Матіос та голова профільного комітету Верховної Ради Микола Княжицький.

1. Спроби запровадження офіційної багатомовності на національному рівні визначаються як дії, що порушують конституційний лад і територіальну цілісність країни.

2. Не згадується жодна інша мова.

3. Запроваджує Національну комісію зі стандартів української мови, Центр української мови, Термінологічний центр, Інститут Уповноваженого та мовну експертизу.

4. Це доопрацьований законопроект №1233, який зареєстрували у Раді 10 січня 2013 року. Його написали Володимир Яворівський, Марія Матіос, Ірина Фаріон, Андрій Іллєнко.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Посадовцям видаватимуть сертифікати про знання мови

Громадський законопроект "Про державну мову" №5670

Підписаний 33 депутатами, серед яких Ганна Гопко, Ірина Подоляк та Вікторія Войціцька. Серед авторів заступниця голови Верховної Ради Оксана Сироїд.

Позиціонується як громадський, бо над ним працювала ввелика група різних експертів. Використали досвід Латвії, Польщі, Франції.

1. Запроваджує синхронний або послідовний переклад українською виступів учасників телерадіопрограм.

2. Запроваджує Національну комісію зі стандартів української мови, посаду Уповноваженого із захисту державної мови, Центр української мови, мовну експертизу, Службу мовних інспекторів.

3. Транслітерація українських географічних назв за допомогою абетки іншої мови відповідно до звучання українською мовою. Наприклад, назви міст Київ, Харків та Кропивницький російською будуть "Кыив", "Харкив" та "Кропывныцькый".

4. Надає право захищати дисертації мовами ЄС.

 

Над ним працювали 76 депутатів. Пройшов обговорення у комітеті з питаннь культури і духовності впродовж 2017 року. В ньому прибрали санкції для телебачення і радіо, які запроваджували накладення штрафів, але залишили вимоги українізації ЗМІ та інтернету.

1. Передбачає синхронний або послідовний переклад українською виступів учасників телерадіопрограм, субтитри українською мовою.

2. 20% часу добового мовлення надається для мови нацменшин у регіонах.

3. Допускається видання двох версій друкованих ЗМІ, які відповідають по змісту.

4. Інтернет-представництва ЗМІ повинні виконуватися державною мовою.

5. Видавці зобов'язані видавати державною мовою не менше 50% від усіх виданих ними протягом року назв книжкових видань.

Який законопроект має найбільші шанси бути прийнятим

Голова комітету культури і духовності Микола Княжицький запевнив, що всі законопроекти – патріотичні за змістом. Об'єднує їх спільне завдання - захистити й поширити українську мову. Він запевнив, що конфліктної ситуації між авторськими колективами не має.

"Так само, як і в законі про освіту, суть цього закону – проста. Українці мають навчатися українською мовою. Якщо ви прийдете в магазин і звернетеся до продавця українською мовою, вам повинні відповісти українською", - сказав Княжицький.

 

Експерти визнають, що найбільше шансів у законопроекту № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної" - його підтримала найбільша кількість народних депутатів. Він знаходиться у парламенті як першочерговий.

Але законопроект №5670д має і противників. Вони кажуть, що він – компромісний, бо ньому прибрали санкції для телебачення і радіо, які запроваджували накладення штрафів. Іще звертають увагу на те, що для нацменшин мав би існувати окремий законопроект. Немає підстав виділяли в законі 20% часу добового мовлення для нацменшин.

Кого найбільше стосуватимуться зміни запроваджені законом про мови

В першу чергу новий закон про мову стосуватиметься регулювання медіа, культури, книговидання, вживання комп'ютерних програм. Вони мають українізуватися.

 

Центр української мови перевірятиме рівень знань мови. Найперше це стосується іноземців і громадян України, які претендують на державні посади. Вони зобов'язані вільно володіти державною мовою і повинні будуть здавати кваліфікаційні іспити. За результатами екзаменів на рівень володіння українською мовою отримають Державний сертифікат. Складання першого іспиту на рівень володіння українською мовою безкоштовне.

Чому Верховна Рада не ставить на розгляд мовний закон

На думку мовного експерта Тараса Марусика, прийняти мовний закон заважає брак політичної волі. Його підтримує мовознавець Лариса Масенко, яка стверджує, що в Україні мовне питання є законодавчо неврегульованим через байдужість керівників держави.

×