Я помітив, що достобіса нівроку освічених українців буквально пересмикуються, коли чують слова типу "наразі", "етер", "летовище" та інші - адже "їх придумали журналісти "ВІКОН" на каналі СТБ", і тим образили філологічні почуття цих патріотів справжньої української мови.
Люди, які щиро ненавидять українську мову, почувши неологізми "Вікон", смикаються рівно так само. Для них це живий приклад, як "клята галицька говірка" веде наступ на канонічну малоросійську територію.
Не знаю, хто з редакторів завів цю моду на словотвір, але я особисто тисну йому руку, висловлюю професійний респект та щирі, мазафака, ґратуляції з чудовим зачином. Бо почавши багато писати українською, я несподівано з'ясував, наскільки наша сучасна мова БІДНІША ВІД РОСІЙСЬКОЇ. І як гостро вона потребує нових автентичних слів.
Українці люблять патріотичні порівняльні таблички типу такої:
Кажуть, ескімоси мають 17 слів для визначення снігу, але це не значить, що їх мова багатша за англійську.
Коли я натрапляв на слово, перекладу якого не знав, сором'язливо ліз у Google Translate, і електронний перекладач видавав щось подібне на мову дівчат-філологінь із гуртожитка №3 ДНУ: просто міняв російську "е" на українське "е", "и" російське - на "и" українське. (До речі, як буде української слово "мечется"?)
Нема нічого встидного в тому, що мова, загнана обставинами на узбіччя літературного та суспільного життя, збідніла. Щоб виправити це, треба всім гуртом просто взяти та включити фантазію. Влучні нововведення приживуться, як оце "наразі" від "Вікон" або "прутень" у визначенні чоловічого х... - це і є словотворчий процес. Чомусь панує думка, що працювати із мовою мають право тільки дипломовані філологи. Проте філологи здатні лише складати словники та додавати штучного дихання літері "ґ". Російске слово "кофе" в живому спілкуванні сто років як втратило свій чоловічий рід, успадкований від дореволюційного слова "кофей", а зафіксувати це спеціалісти спромоглися тільки минулого року. Словотвір, панове - це наша з вами робота.
Якщо хто не знає, слова "нестяма", "завзяття", "байдужість", "мрія", "темрява", "маєво", "сутінь", "привабливий", "потужний" вигадав Михайло Старицький. У російській слова "насос", "чертеж", "созвездие" - авторства Ломоносова. "Промышленность", "человечность", "трогательность" - від Карамзіна.
І ще про винесене в заголовок слово "наразі". Від близькослова "зараз" його відрізняє легкий семантичний наліт тимчасовості.
1 
1
Коментарі
105