Ексклюзиви
Субота, 17 квітня 2021 12:11

Головне вміти говорити, а не знати правила. Що вимагатимуть від чиновників на іспитах

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення іспитів на рівень володіння державною мовою. Про особливості перевірки знань мови Gazeta.ua розповіла голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська.

"За законом сертифікатом повинні підтверджувати знання мови всі без винятку високопосадовці та держслужбовці, які йдуть на конкурс про призначення на нові посади. Тим, хто уже обіймає посаду, складати іспит не треба. Хоча вони можуть це зробити для себе і отримати сертифікат. Він знадобитися при майбутньому підвищенні. Сертифікат має по-життєву дію, подібно диплому про вищу освіту. Має два рівні володіння державною мовою – достатній і високий. Якщо людина склала на достатній, може потім перескласти на високий і отримати ще один сертифікат", - пояснює Орися Демська.

Проводити іспити почнуть з 16 липня 2021-го. На сайті комісії опублікували зразок завдань. Весь іспит відбуватиметься на комп'ютерній платформі. Його розробили члени комісії Данута Мазурик, Юлія Чорнобров і Наталія Мазур.

Із чого складається іспит і як відбувається?

Має чотири іспитові модулі за які максимально можна отримати 158 балів. За культуру мови - 42, читання - 20, письмо - 37 і говоріння – 59 (29 - за діалог і 30 - за монолог). Рівень культури мови і читання перевіряються тестовими завданнями. Письмо – створенням тексту до 100 слів. Говоріння 20-хвилинною розповіддю на задану тему. Результат за кожну частину становитиме 25% від загальної оцінки.

 

Претендент на сертифікат має зареєструватися на спеціальному порталі і через свій електронний підпис вестиме всю комунікацію з комісією в електронному кабінеті. Там же буде розміщено розклад і локації, де можна скласти іспит. Потім він має прийти у спеціальну іспитову аудиторію, сісти за комп'ютер, увійти до особистого кабінету і почати проходити завдання. В той момент на комп'ютері блокуватиметься усе інше. Спочатку претендент виконуватиме тест на 44 завдання – культуру мови і читання. Тест-машина перевірятиме їх в режимі реального часу. Якщо претендент здасть на 50%+1 питання правильно, то його пропустить далі. Якщо менше 50%, то потрібно перескладати. Це можна робити раз на чотири місяці.

У модулі "Письмо" людина на слух сприйматиме текст, намагатиметься правильно відтворити його, зреагувати письмово та висловити своє ставлення до теми. Робота відправиться екзаменатору, який кваліфікуватиме її за певними параметрами та не знатиме, чию перевіряє. Потім машина робитиме підсумок і ставитиме оцінку. Це для того аби якомога ефективніше протидіяти всіляким корупційним моделям та суб'єктивізмові. Щоб екзаменатор не побачив, що тримає в руках роботу якогось начальника, з яким щось не поділив, і завалив його. Такого не буде.

Екзаменатор не знатиме, чию роботу перевіряє

Частину "Говоріння" прийматиме екзаменатор по відеозв'язку, комунікуватиме з претендентом за дуже чіткими правилами, структуровано і кваліфікаційно. Оцінюватиме розмову за критеріями "достатньо", "добре" чи "відмінно". Крім нього, ще один екзаменатор отримає запис бесіди та аналізуватиме її. Екзаменатори будуть із різних з претендентом міст. Той хто складає іспит буде певним, що перебуває в об'єктивній ситуації, і його ніхто спеціально не завалює, не ускладняють іспит додатковими питаннями. Це все дає потрійну безпеку.

Українське суспільство, на жаль, має високий рівень недовіри. Ще не запустили процес, але уже отримували звинувачення в тому, що щось продаємо і спекулюємо. Тому для того щоби дотриматися доброчесності, прозорості, убезпечити претендентів і себе, створили таку потужну систему запобіжників.

Набір екзаменаторів почнемо наприкінці квітня. Розглядатимемо людей, які працюють в університетах та мають мінімально диплом магістра з української мови. Викладачі літератури не цікавлять. Не потрібні доктори-професори. Орієнтуємося на старших викладачів або доцентів. Усі пройдуть відбір, підготовку-тренінг, самі складатимуть невеликі тести і лише після того отримають статус екзаменатора комісії.

 

Якою буде складність завдань, достатньо школи, програми інституту чи потрібна спецпідготовка?

Коли почали створювати перші завдання то проводили мікротестування. Просили різних колег, дальніх та ближчих, щоб вони пройшли іспит або його частину. Збирали відгуки, щоб розуміти наскільки складне чи навпаки.

Складали люди, які працюють в сільських ОТГ. Без підготовки, без жодних додаткових тренінгів, консультацій людина склала на 56%. Були вже 50-річні, які забули коли востаннє відкривали книжку української мови чи дивились правопис. Кияни-держслужбовці набирали по 87-94 балів зі тодішніх 100.

Збалансували завдання середньої складності. Наше основне завдання щоби іспит виявляв вміння говорити, а не досконале знання правил чи граматики. Той, хто розмовляє, слухає, читає українське не матиме жодних проблем. Хто лише входить в українську мову доведеться трішки потренуватися.

Боятися іспиту не варто. Він не інструмент покарання

Ми готуватимемо тренажери і дозволятимемо тренуватися на них. Думаю, що після тренування усі теж поскладають. Боятися немає чого. Ми робимо справді дружній іспит, однак не профануємо. Це не інструмент покарання. Той хто розглядає українську мову, як домоклів меч - бореться з власними комплексами. А той хто розглядає її як ресурс, інструмент, допомогу собі - той робить її сильнішою.

Як оцінюєте нинішнє володіння чиновниками мовою?

За останні 10 років рівень суттєво зріс. Хоча стрічаються такі, кому мова дається важко. Є такі, що інакше просто не вміють. Наразі ми проходимо етап повернення до державної української мови. 1991 року вийшли з російськомовної історії, де російська була фактично державною, хоч і не оголошеною.

Тепер українська має державні інституції, які забезпечують її розвиток та захист. Навіть російськомовні громадяни підтримують ідею єдиної державної мови. А державні службовці, чиновники, високопосадовці вже не ставлять під сумнів необхідність володіння і користування нею.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якою мовою українці хочуть спілкуватися у майбутньому

Коло мене люди розмовляють українською, хоч я їх ніколи не прошу цього. Завжди кажу – як зручно так і говоріть і отримую у відповідь "а можна по-українські". За 20 років життя в Києві жодного разу не було проблеми від того, що люди перейшли на українську.

Раніше вже була спроба запровадити тести для чиновників. Чим цей іспит відрізняється?

Той іспит орієнтувався на знання мови. Цей на володіння нею. Попередній іспит охоплював тільки держслужбовців і запроваджувався національним агентством України з державної служби. Новий стосується значно більшого кола.

Раніше складали класичний іспит, на папері, з іспитовою комісією. Безпосередньо контактували з екзаменаторами, хтось із них був більш чемнішим, а інший – менш. Цей іспит врахував всі ризики попереднього і усунув їх.

Кабінет міністрів 14 квітня 2021 року затвердив порядок проведення іспитів. З 16 липня близько 100-150 тис. громадян повинні будуть скласти їх.

Того дня набуде чинності норма закону, що кожен претендент на посаду в органах державної влади або місцевого самоврядування має складати іспит на володіння українською.

Зараз ви читаєте новину «Головне вміти говорити, а не знати правила. Що вимагатимуть від чиновників на іспитах». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 759
Голосування Який результат покаже збірна України з футболу на Євро-2020/21?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) виграє турнір
Переглянути