— За пів року російських назв на вулицях поменшало десь уп'ятеро. Подивіться навіть на Хрещатик — хіба якісь забігайлівки мають російську вивіску. З владою ніхто тягатися не хоче. Тому мовний закон підтримую. Та розумію й бізнесменів, теж тримав магазин. Чому одні мають змінювати назви, витрачати гроші на нові вивіски й меню, а відомі марки англійською так і залишаються? У Чехії я був, там лише державною мовою все — жодних винятків, — каже 62-річний киянин Петро Іванович, прізвище не називає. Одягнений у чорне шерстяне пальто до колін, має на шиї бежевий шалик. Гортає меню біля кафе-пекарні "Хлібний" на столичному Хрещатику.
У закладі продають свіжу випічку, каву та сніданки. Відкрили торік улітку. Відвідувачів обурила російська назва "Хлебный". Почали писати коментарі на сторінках у соцмережах, ставили негативні оцінки.
На сторінці "Хлебного" з'явився допис "Я украинский хлеб и я говорю по-русски. Но вы же не стали меня от этого меньше любить? Вы просто принимаете меня таким, какой я есть".
Його прокоментували: "Закон обов'язковий для всіх. Що завадило творцям продукту назвати його українською? Він став би від цього гіршим? Власникам "Хлєбного" доведеться його просто перейменувати на "Хлібний".
В Україні 16 січня 2020-го набула чинності норма закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" стосовно мови реклами. Вона на телебаченні, радіо, в інтернеті та на зовнішніх носіях має бути українською.
Вивіску "Хлібного" змінили. А от в меню назва закладу вказана російською. На стіні біля панорамного вікна намальований портрет жниці у радянському дусі. На білій сорочці жінки надпис "Хлбнй" — без спірних літер.
Офіціантка одразу переходить на українську. Пропонує меню трьома мовами. Питаю, чи не обурені клієнти історією з вивіскою закладу.
— Наші клієнти переважно інстаграмна молодь, — відповідає. — А там усе — російською. Приходять до нас поїсти круасанів і кави попити. Їм байдужі мовні закони і якою написи на меню. Кому було вигідно скандал піднімати — невідомо.
За столиком біля вікна пара п'є біле вино. Розмовляють українською. Питаю, чи комфортно їм.
— Та як сказати — ми звикли, — відповідає 30-річний чоловік із короткою чорною борідкою. Відкладає вбік смартфон. — У Києві всюди так. Офіціанти першими українською не заговорять. Тільки почувши її від клієнта — переходять. Багатьом справді байдуже, якою мовою назва. Для мене і старших родичів з англійською теж проблема. Баба досі не може прочитати назви кафе швидкого харчування — КFC та Dream Town. Думаю, закон треба вдосконалити. Хай поряд з англійською назвою пишуть транскрипцію українською, літерами такого ж розміру.
На майдані Незалежності біля торгового центру "Глобус" є пивний ресторан "Куппер-паб". Меню при вході на стенді — українською. Але на ньому слоган "сытные обеды". Російською надписи крейдою на дошках — пропозиції дня. Ціни — вищі за середні.
В інтер'єрі — дерев'яні меблі під старовину. У першому залі барна стійка з розливним пивом, тут порожньо. В другому зайняті два столики. Офіціант і бармен спілкуються російською. Вітаються теж. Почувши українську, переходять на неї. Дають україномовне меню.
— Я знаю українську, англійську, російську і трохи польську, — каже офіціант. — Наш паб у центрі, тому тут багато туристів з інших країн. Проблеми через мову ніколи не було. Вимог законодавства дотримуємося. Говоримо з клієнтами зручною для них мовою. Ніхто не скаржиться.
Поряд розташований ресторан швидкого харчування "Макдональдз". Біля каси двоє дівчат 16–18 років читають назви страв із великих меню попід стелею.
— Запашна картопелька — це тіпа картошка с запахом? А рум'яна курочка — курица жареная? А полуніца — це клубніка? — питають у дівчини за касою у фірмовій кепці.
Та перекладає російською. Все меню написано українською мовою. Така позиція власників мережі — дотримуватися законодавства тієї країни, де вони працюють.
На Хрещатику понад 500 закладів громадського харчування — великі мережі, ресторани, кав'ярні, пекарні, невеликі МАФи з вуличною їжею та кавою. Більшість назв — англійською мовою, записані латиницею. Зустрічаються й українською. Деякі є в українській і російській — "Бочка", "Таверна". Меню та оформлення в цих закладах — державною мовою.
Коментарі