"Вимагайте більшого. Тоді перестануть висміювати"

 

Окружний адміністративний суд столиці скасував постанову Кабміну про запровадження нового правопису.

Документ підписали у травні 2019-го. Справу відкрили в червні того ж року за позовом матері семикласниці Юлії Пиргас із Херсона. Жінка вважає, що уряд ­вийшов за межі повноважень, ухвалюючи зміни до правопису. Пізніше до суду надійшов аналогічний позов від громадської організації "Правова держава". Звернення об'єднали.

— Причина оскарження нового правопису — ганебна. Нібито учениця з Херсона, через нові норми завалить зовнішнє незалежне оцінювання з української мови. Невже не зможе вивчити правил? — говорить мовознавиця 56-річна Ірина Фаріон. — Це рішення зумовлене поразкою українського суспільства після Революції гідності. Порошенко привів до влади Зеленського. Від нього до "Опозиційної платформи — За життя"— один крок. І рішення окружного суду це підтверджує.

Філологиня критикує Нацкомісію зі стандартів державної мови за відсутність жорсткої позиції.

— Замість того, щоб чітко й гідно давати відсіч, наголошувати на ідеологічності такого рішення, вони плямкають про Конституцію. Начебто на сайті Окружного суду остаточного рішення немає. Це все є символом нашої неспроможності, — говорить Ірина Фаріон. — Потрібно навчитися вимагати більшого, тоді перестануть висміювати. 120 років тому Михайло Драгоманов написав вірш "Українець просить мало". Доки буде так, з нас насміхатимуться всілякі суди. Слід обирати націоналістів, які догори дриґом перевернуть державу й викинуть геть її ворогів.

Прийнятий Верховною Радою 2014-го закон про люстрацію не передбачав перевірку суддів.

— Тому й отримали рішення щодо правопису. Цей суд — гнійник на тілі судової гілки, — розповідає мовознавиця. — Він штампує українофобські рішення. Заблокував перейменування Православної церкви України Московського патріархату на Російську церкву. Хоча для мене ті хлопи в чорних сукенках — представники спецслужб Росії. Якщо завтра Окружний адмінсуд проголосує, скажімо, за скасування української незалежності чи прапора, то немає з чого дивуватися. Голова суду Павло Вовк (родом із Краматорська Донецької області. — ГПУ) — один із тих, кого не люстрували й не усунули після Майдану.

Уряд повинен протягом місяця подати апеляцію, тому що правописну комісію ­2015-го ініціював саме Кабмін.

— З комісії відсторонили людей, які хотіли обстояти правопис Василя Німчука 1999-го, — каже Ірина Фаріон. — Напрацювання групи під його керівництвом відновлювали норми української мови 1928 року, які ще не зазнали впливу радянізації. Потім ухвалили недосконалий і гібридний правопис. Ми завжди намагаємося знайти якусь лінію погодження з тими, з ким не можна погоджуватися. Бо блаженний муж на лукаву не вступає раду, Господь не провадить перемовин із сатаною. Неможливо помирити любов із ненавистю. Нинішні події — це наслідок постійного вибору меншого зла. Ворог цим користується і робить те, для чого покликаний — знищує.

Є люди, які знайомі з правописом 1928 року і користуються ним. Не пишуть за офіційним, який називають "сталінським".

— Жодна з моїх книжок від 1991-го за радянським правописом не написана, — додає Фаріон. — Не розумію, чого мушу сидіти склавши руки, доки якісь зверхники сформулюють правила. Скільки маю на них чекати? У мене життя скоро завершиться, поки вони здатні будуть говорити правду. Мої студенти давно послуговуються тим правописом. Не чекають, доки хтось скаже, що треба писати "артеріяльний". Це для них очевидно. Бо якщо вказано "артерія", то звідки візьметься "артеріальний".

Норми написання зближували з російськими

1925 — Рада народних комісарів УСРР організувала Державну комісію для впорядкування українського правопису. До неї увійшли понад 20 науковців, які запросили представників Західної України, що входила до складу Польщі — Степана Смаль-Стоцького, Володимира Гнатюка та Василя Сімовича.

1928 — уряд ухвалив розроб­лений ними український правопис. Він увійшов у історію як харківський або скрипниківський — від місця створення чи прізвища тодішнього міністра освіти Миколи Скрипника.

1933 — комісія на чолі з заступником міністра освіти України Андрієм Хвилею засудила харківський правопис як "націо­налістичний". Створили інший, що наблизив українську до російської мови.

1960 — український правопис узгодили з "Правилами русской орфографии и пунктуации".

1989 — затвердили новий правопис. До нього повернули букву "ґ" і кличний відмінок.

1994 — при Кабінеті міністрів розпочала роботу національна комісія з питань правопису. Напрацьовані пропозиції передали в Інститут української мови на початку 1999-го. Пропонували відновити багато норм 1928 року. Його відхилили в академії наук.

2015 — уряд зібрав правописну комісію. Створений нею проєкт Кабмін схвалив у травні 2019 року. Повернув ­частину норм 1928-го. Деякі слова до­зволили писати у двох варіантах.

2019, червень — до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов щодо скасування постанови, яка запровадила новий правопис.

×