На літо столичні підприємці набирають сезонних працівників.
31-річний Юрій Мельник з Умані Черкаської області щовесни влаштовується у Києві. Роботу знаходить за один день за газетними оголошеннями. У травні найнявся робити стяжку на підлозі під плитку.
— Приїхав на співбесіду. На будфірмі на мене подивилися, кілька питань поставили по роботі. Сказали, що беруть мене і що я маю знайти собі помічника. Я подзвонив знайомому в Умань. За день до мене приїхав Славко.
Фірма винайняла для будівельників хату біля станції метро Чернігівська. За триразове харчування з працівників беруть 25 грн у день. За 100 кв. м стяжки Юрій Мельник отримує 3 тис. грн.
— Якщо працювати без затяжних перекурів, ці 3 тисячі заробляю за чотири-п'ять днів, — каже.
У Київ і Москву будівельник 41-річний Владислав Соловей з райцентру Тетіїв Київщині їздить із 2000-го. Йому не раз траплялися шахраї.
— Сільських хлопців часто кидають. Бо як вони шукають роботу? По газетних оголошеннях. Їх дають місцеві ділки. Привезли, показали об'єкт у Києві. Хлопці місяць роблять. Приходять до бригадира: дайте грошей додому з'їздити. Їм дають гривень 800 замість обіцяних тисяч. Чого так мало? Їм кажуть, мовляв, у заказчика проблеми, він набрав кредитів, те-се. Якщо робітники вимагають хазяїна на розмову, прораб чи бригадир їх одразу виганяє. Дрібні фірми усі цим грішать. Замовник видає прорабові гроші для розрахунків із робітниками. Бо ніякий прораб не стане працювати на інших умовах. Потім із бригадиром дерибанять гроші. Робітникам дістаються копійки.
Владислав Соловей влаштовується тільки у великі будівельні фірми. Такі оформляють на роботу за трудовою чи договором. Офіційно призначають мінімальну зарплату, аби платити менші податки. Більшу частину видають у конвертах.
Гарантії повного розрахунку з працівниками, навіть за умови офіційного прийому на роботу, немає і на великих підприємствах. Їх не дає і Державна служба зайнятості, уточнює 47-річний Владислав Єщенко, власник черкаської будфірми "Гарант":
— Гарантія є лише в одному випадку, якщо підприємством керують батьки чи близькі родичі. Найчастіше обманюють недосвідчену молодь та малограмотних. Роботодавець призначає випробувальний термін. Після закінчення заявляє: "Ви нам не підходите". Грошей не платить.
Не варто приставати на пропозиції пройти власним коштом навчання перед працевлаштуванням, застерігає підприємець. Так само не слід платити за спецодяг, тестування, оформлення. Інтернет-розсилки про вакансії роблять аферисти або посередники.
— Якщо в оголошенні зазначена назва фірми, її адреси і телефон, звертайтеся. Якщо ідеться про "представництво великої компанії", оминайте. Солідні організації тепер мають власні інтернет-сайти. Це як візитівка.
— Має насторожити, якщо замість спеціальності в об'яві зазначають "дівчина в магазин" чи "хлопець на будівництво". Обіцянки високої зарплатні — теж обман. Людям з вулиці багато не платять. Зав'яжіть розмову з уже працюючими, попитайте про умови. Якщо вас не допускають спілкуватися, значить, чогось не договорюють.
2 
1
Коментарі