Наприкінці лютого уряд затвердив Стратегію подолання бідності на 2019 рік. У центрах зайнятості почнуть працювати кар'єрні радники. Допомагатимуть безробітним шукати роботу. Планують створити загальнодержавний онлайн-реєстр вакансій. Із бюджету виділятимуть гроші на створення робочих місць для молоді, людей з інвалідністю, передпенсійного віку, матерів із малолітніми дітьми.
Безробітних заохочуватимуть ставати підприємцями. В областях пропонують створити мережу консультаційних центрів, де допомагатимуть почати власну справу.
Також у Кабміні планують переглянути методи визначення прожиткового мінімуму. Враховуватимуть практику країн Євросоюзу. Збільшать мінімальну зарплату та пенсію. Підвищуватимуть рівень доступу до медичних послуг, якісного телефонного зв'язку й інтернету. Відновлюватимуть транспортне сполучення між селами та райцентрами.
— Схоже, уряд не розуміє природу бідності в Україні. Ніякі стратегії не допоможуть подолати її. Це як із хворобою. Якщо людині поставили неправильний діагноз, то ліки можуть і зашкодити, — говорить фінансовий експерт 43-річний Олексій Кущ. — Чиновники вважають, що для подолання бідності треба збільшувати кількість робочих місць, підвищувати соціальні стандарти. Насправді найбільша проблема, що люди отримують низьку зарплату. Дефіцит робочих місць характерний для розвинутих країн. Наприклад, у США питання з рівнем заробітної плати вирішене. Залишається тільки створювати робочі місця.
Штучне збільшення не дасть результатів. Можна відкрити два-три мільйони робочих місць із зарплатою 10 тисяч гривень. Але що ці гроші з урахуванням сучасних тарифів, зростання цін? Це фактично законсервована трудова бідність.
В Україні за останні п'ять років структура економіки змінилася. Більша частина експорту — сировина й напівфабрикати. Що нижча додана вартість, то менша зарплата. Тому неможливо давати працівникам більше. Треба боротися з монополіями. Інакше крупні фірми будуть зацікавлені платити менше за роботу. А надприбутки ховатимуть. Варто зменшити і податковий тиск на фонд оплати праці.
Торік рівень бідності в Україні зменшився завдяки зміні внутрішнього економічного середовища. Зниження інфляції і стабільність курсу гривні вплинули більше, ніж заходи уряду. Бо мінімальні пенсії і зарплати підвищують за методом "двох рук". Одна — дає гроші. Друга — витягує їх через зростання тарифів.
Торік приблизно 500 тисяч домогосподарств утратили субсидії. Це майже 1,5 мільйона людей. Їм не призначили допомогу через зростання доходів. Уряд протягом останніх років постійно планує збільшувати мінімальну зарплату. Бо отримує більше єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб.
— Проблем на вітчизняному ринку праці багато: працевлаштування молоді, людей старших за 45 років, жителів сіл. Крім того, українці масово шукають роботу за кордоном, — каже експерт ринку праці Тетяна Пашкіна, 45 років.
— Кваліфіковані працівники з досвідом довго не можуть знайти роботу. Вони не розуміють, що відбувається на ринку праці. Не знають, як правильно подати себе. Губляться у великій кількості вакансій. Зокрема, мова про колишніх підприємців. Або керівників підприємств, які закрилися. Кар'єрні радники при центрах зайнятості потрібні, щоб допомогти їм зорієнтуватися. Пояснити, кого шукають, які навички потрібні, як має виглядати резюме. Також вони можуть проводити тестові співбесіди. Є люди, які бояться спілкуватися з фахівцями з кадрів.
Ефективність онлайн-реєстру вакансій викликає сумніви. В Україні є кілька джерел для пошуку роботи. Перше — центри зайнятості. Також шукають через спеціалізовані сайти. Роботодавці розміщують вакансії в соцмережах, на дошках оголошень. Останнє підходить для пошуку різноробочих, будівельників. Власники бізнесів співпрацюють з університетами. Водночас маємо великий тіньовий ринок праці. Реєстр вакансій цю проблему не вирішить. Нереально примусити роботодавців, які приховують свою діяльність, розповідати всім про вакансії, умови праці, зарплату.
Із бюджету планують виділяти гроші на створення робочих місць. Якщо це стосується малого та середнього бізнесу — добре. Адже організація робочого місця — дороге задоволення для підприємця. Держава може допомогти за рахунок грошей із бюджету невеликим перукарням, кав'ярням, магазинам, пекарням. Та є й негативна сторона. Дехто може настворювати липових робочих місць, забрати гроші й оголосити підприємство банкрутом.
3 
1
Коментарі