— Українці не розуміють, що гроші лежать під ногами. Я й сам таким був, доки не поїхав до Нідерландів, — розповідає львів'янин 46-річний Дмитро Кубарін. Вирощує та збирає лікарські трави понад 15 років. Продає за кордон.
— Один із місцевих підприємців завів до аптеки. Власник шукав, де можна купити подорожник. Кажу — в Україні він росте мало не в кожному дворі. Замовив мені кілька кілограмів. Потім я дізнався, що на подорожник і волошку в Європі найбільший попит. Замовлення розміщують через аграрні сайти. Фармацевтичні компанії пишуть, що їм потрібно. Наприклад, висушену кропиву приймають по 32 гривні за кілограм. У нас за сезон її можна заготовити цілу фуру.
Це непростий бізнес. Треба розбиратися в травах. Уміти їх зібрати й висушити. Мені забракували одну партію волошок. На них потрапило світло, коли сохли. Квіти вигоріли, стали білого кольору. Аби навчитися правильно сушити лікарські рослини, їздив на спеціальні курси в Австрію та Польщу. Також вивчив англійську мову, щоб спілкуватися із закордонними партнерами.
Зареєструвався як приватний підприємець. Двічі на рік проходжу сертифікацію продукції. Це коштує 5 тисяч гривень. Працівник санстанції міряє радіаційний фон та перевіряє умови зберігання продукції. Без сертифікації не зможу продавати трави за кордон. Найбільше купують Німеччина, Польща, Велика Британія. Цього року маю контракт з Австралією. Дрібні партії надсилаю поштою. Великі — замовники забирають самостійно.
Якщо закупити насіння й засадити пай, доведеться вкласти 50–100 тисяч доларів.
Окупиться бізнес за два роки. Я заробляю з гектара 300 тисяч гривень. Починати власну справу можна не витрачаючи ні копійки. Збирати трави в лісах, на луках. За сезон так заробляють 10–12 тисяч гривень. Однак продати цей товар можливо лише в Україні. Цінуються трави зі Львівщини та Полтавщини, бо ці області вважають найбільш екологічно чистими. Найменш цінні — з Київщини, Харківщини. Не приймають трав із Донбасу. Найвигідніше займатися бруньками і листям. Дорого купують деяке коріння, але його важко сушити.
— Вирощую лікарські трави та спеції без хімічних добрив на двох ділянках — під Києвом і біля Костянтинівки Донецької області. Землю орендую в знайомих. Збирати урожай допомагають родичі, — говорить Максим Потапчук, 35 років, із Донецька. — Торік у березні почав продавати чаї за рецептами діда-травника через інтернет. Маю п'ять видів. Ще пропоную 13 видів спецій. Вартість чаю — від 60 гривень за 60-грамову пачку.
Найпопулярнішими є чорниця і квіти ромашки
— На такий бізнес дуже важко отримати кредит. Лікарські рослини не мають урожайності, реальної оцінки. В Україні їх не вважають прибутковими, — каже бізнес-аналітик 41-річний Андрій Степановський.
— Тому власну справу можна починати, якщо маєш стартовий капітал. Або самому шукати інвесторів. Я кілька разів був на переговорах щодо кредитування такого бізнесу. Домовитися не вдалося. Ще одна проблема — нелегальні доходи. Мало хто з підприємців показує реальні заробітки. Більшість кажуть, що з поля заробляють 5 тисяч гривень.
Попит на лікарські трави за кордоном є. Наші постачальники мають договори з Китаєм, Болгарією, Німеччиною. Там менше вільних площ, де можна збирати трави. До того ж за це треба платити податок. В Україні можна купити сировину дешевше. Особливо популярні чорниця, квіти ромашки та всі рослини, які використовують у чайних зборах.
3 
1
Коментарі