вівторок, 20 березня 2018 00:40

На гектарі лікарських трав заробляють 300 тисяч гривень

 

— Українці не розуміють, що гроші лежать під ногами. Я й сам таким був, доки не поїхав до Нідерландів, — розповідає львів'янин 46-річний Дмитро Кубарін. Вирощує та збирає лікарські трави понад 15 років. Продає за кордон.

— Один із місцевих підприємців завів до аптеки. Власник шукав, де можна купити подорожник. Кажу — в Україні він росте мало не в кожному дворі. Замовив мені кілька кілограмів. Потім я дізнався, що на подорожник і волошку в Європі найбільший попит. Замовлення розміщують через аграрні сайти. Фармацевтичні компанії пишуть, що їм потрібно. Наприклад, висушену кропиву приймають по 32 гривні за кілограм. У нас за сезон її можна заготовити цілу фуру.

Це непростий бізнес. Треба розбиратися в травах. Уміти їх зібрати й висушити. Мені забракували одну партію волошок. На них потрапило світло, коли сохли. Квіти вигоріли, стали білого кольору. Аби навчитися правильно сушити лікарські рослини, їздив на спеціальні курси в Австрію та Польщу. Також вивчив англійську мову, щоб спілкуватися із закордонними партнерами.

Зареєструвався як приватний підприємець. Двічі на рік проходжу сертифікацію продукції. Це коштує 5 тисяч гривень. Працівник санстанції міряє радіаційний фон та перевіряє умови зберігання продукції. Без сертифікації не зможу продавати трави за кордон. Найбільше купують Німеччина, Польща, Велика Британія. Цього року маю контракт з Австралією. Дрібні партії надсилаю поштою. Великі — замовники забирають самостійно.

Якщо закупити насіння й засадити пай, доведеться вкласти 50–100 тисяч доларів.

Окупиться бізнес за два роки. Я заробляю з гектара 300 тисяч гривень. Починати власну справу можна не витрачаючи ні копійки. Збирати трави в лісах, на луках. За сезон так заробляють 10–12 тисяч гривень. Однак продати цей товар можливо лише в Україні. Цінуються трави зі Львівщини та Полтавщини, бо ці області вважають найбільш екологічно чистими. Найменш цінні — з Київщини, Харківщини. Не приймають трав із Донбасу. Найвигідніше займатися бруньками і листям. Дорого купують деяке коріння, але його важко сушити.

— Вирощую лікарські трави та спеції без хімічних добрив на двох ділянках — під Києвом і біля Костянтинівки Донецької області. Землю орендую в знайомих. Збирати урожай допомагають родичі, — говорить Максим Потапчук, 35 років, із Донецька. — Торік у березні почав продавати чаї за рецептами діда-травника через інтернет. Маю п'ять видів. Ще пропоную 13 видів спецій. Вартість чаю — від 60 гривень за 60-грамову пачку.

Найпопулярнішими є чорниця і квіти ромашки

— На такий бізнес дуже важко отримати кредит. Лікарські рослини не мають урожайності, реальної оцінки. В Україні їх не вважають прибутковими, — каже бізнес-аналітик 41-річний Андрій Степановський.

— Тому власну справу можна починати, якщо маєш стартовий капітал. Або самому шукати інвесторів. Я кілька разів був на переговорах щодо кредитування такого бізнесу. Домовитися не вдалося. Ще одна проблема — нелегальні доходи. Мало хто з підприємців показує реальні заробітки. Більшість кажуть, що з поля заробляють 5 тисяч гривень.

Попит на лікарські трави за кордоном є. Наші постачальники мають договори з Китаєм, Болгарією, Німеччиною. Там менше вільних площ, де можна збирати трави. До того ж за це треба платити податок. В Україні можна купити сировину дешевше. Особливо популярні чорниця, квіти ромашки та всі рослини, які використовують у чайних зборах.

Зараз ви читаєте новину «На гектарі лікарських трав заробляють 300 тисяч гривень». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути