— В Україні понад 18 мільйонів пільговиків, 20 великих груп, — розповідає юрист Української гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк, 31 рік. — Кожна сім'я має пільговика. Хоч багато норм існують декларативно, не виконуються фактично й не виконувалися ніколи.
Колишні народні депутати, судді, армійці, міліціонери, працівники прокуратури мають пенсії в 5–6 тисяч гривень і більше. Чому вони отримують так багато?
— У роботі судді, прокурора є певний ризик. Розмір їхніх офіційних зарплат порівняно невисокий. Але погоджуся, що пенсії прокурорів, депутатів більші, ніж необхідно для їхнього соціального забезпечення. Це певний привілей. Така ситуація поглиблює розрив у доходах між багатими і бідними.
Чому іншим пільговикам платять значно менше?
— Це вимагає значних видатків. Тому дітям війни виплачується десь третина від передбаченого законом. Так само і допомога матерям. Ця проблема є по всіх категоріях. Чорнобильцям виплачували компенсації та пенсії в три–п'ять разів менші, ніж передбачено. Для фінансування потрібно близько 80 мільярдів гривень на рік. Тоді як усі надходження до казни трохи вищі за 250 мільярдів.
Кабмін усіма способами намагається зменшити розмір соціальних гарантій. Фактично в ручному режимі встановлює розміри допомоги. Якщо таке право уряду закріплять у законі, з наступного року у людей не буде шансів добитися справедливості в суді. Для просування цього закону Сергій Тігіпко зустрічається з пільговиками. Заспокоює, що рівень соцзабезпечення не знижується. Мовляв, Кабмін виплачує ті ж суми, що й раніше. Говорить: "Спеціально для вас піднімемо виплати". Ідеться, скажімо, про доплату в 50 гривень. Хоча це значно менше, ніж мали б платити.
Навіщо ухвалювали закони, які тепер не виконують?
— Cистему соціального забезпечення Україна отримала в спадщину від Радянського Союзу. Тоді був низький рівень доходів. Його компенсували пільгами. Ця система дозволяє людям виживати і сьогодні. Але українська влада безсистемно продовжила розширювати коло пільговиків. З'явилися надбавки дітям війни, шахтарям. Зменшувати їх не можна, бо звуження соціально-економічних прав заборонено Конституцією. Але це неправильна політика держави — визначати розмір пільг залежно від спроможностей держави.
Якщо скасувати пільги, багатьом людям не буде за що жити.
— Треба піднімати загальний рівень доходів. Тоді збільшаться надходження від податків і буде вища пенсія. Додаткові пільги, компенсації в 100–200 гривень стануть непотрібними. Та для цього власники заводів, теплоходів і банків мають погодитися на певне зменшення своїх доходів. Оновити виробництво, дати працівникам вищі зарплати.
Систему соцзабезпечення Швеції називають шведським соціалізмом. У яких ще країнах є пільговики?
— У більшості європейських країн система базується на адресній підтримці. У Польщі визначали межу доходу, за якою людина отримувала право на допомогу. У Швеції просто високі податки. Тому є можливості надавати допомогу матерям, емігрантам. Але там жорстко перевіряють. Якщо зловлять на недостовірних даних, довіку будеш у чорному списку.
У Росії замість пільг видають грошову компенсацію.
— Там перейшли на адресну допомогу. Її надають людям, які насправді цього потребують, мають низькі доходи.
Чому в Україні це не запроваджують?
— Були експерименти в кількох областях. Це потребує зусиль. Наприклад, пропонували давати інвалідам кошти на візки та інше. І вони готові це прийняти, якщо сума буде достатньою для купівлі візка. Ладні чекати п'ять років, але їм повинні дати достатньо грошей, щоб купити візок, а не якийсь мінімум.
Як дізнатися хто потребує допомоги? Багато нардепів, окрім власних пільг, отримують ще й чорнобильські пенсії. Причому в повному розмірі. Чорнобильці говорять, що половина ліквідаторів навіть не були на станції або провели один день. Але мають пенсію, подекуди вдесятеро вищу від мінімальної.
— Держава сама заварила цю кашу. Cтатус ліквідатора аварії на ЧАЕС давали "не глядя", бо закон усе одно не виконувався. Тепер багато контор почали заробляти на цьому. Готували позови в суд. Як винагороду брали до половини виграних виплат.
На соціальних виплатах 2012-го теж економитимуть?
— Закон про Держбюджет уже критикують за зниження соціальних видатків. Люди не розуміють, чому затрати на утримання Верховної Ради, органів держуправління весь час зростають, а на виплату допомог і пенсій завжди немає грошей.
2 
1
Коментарі
2