Олена Базулина рік прожила у Нью-Йорку в США. Протягом цього часу писала про своє життя і роботу веб-дизайнера за кордоном у блозі. Нещодавно вирішила повернутись у Київ. Написала про 8 причин свого повернення на батьківщину.
1. Робота
Нью-Йорк ідеальний для роботи та кар'єри. До приїзду сюди я працювала і в офісі, і на фрілансі. За цей рік ще раз упевнилася, що я неофісна людина. Тому на вершині успіху вирішила закінчити кар'єру веб-дизайнера. Працювати тільки заради грошей я не вмію. Досвід роботи тут – безцінний. Але коли кар'єра перестала бути пріоритетом, я знову вирішила, що більше немає сенсу сидіти в офісі, навіть у Нью-Йорку.
2. Оренда
Я плачу половину зарплати за кімнату в Брукліні. Так, можна мені порадити знайти більш високооплачувану роботу. Але тоді я захочу переїхати в нормальну квартиру, яка коштуватиме половину моєї нової зарплати. Знайти роботу подорожче і залишитися жити дешевше? У теорії так. Але не бачу в цьому сенсу. Спати роками на підлозі на матраці, щоб що? Щоб у Facebook понтуватися, що живу в Нью-Йорку?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Думав, німці не беруть хабарів. А мусив дати 25 марок"
3. Медицина
Для мене медицина тут закрита. Я маю страховку, але вона не покриває 100% витрат. Консультація лікаря коштує $200. Я вже мовчу про вартість лікування або невеликої операції. Щоб поставити пломбу, зробити шліфування, видалити кісту, зробити рентген або УЗД, зайвих сотень доларів я не маю. А ходити без обстежень не готова. Мої друзі їздять додому раз на півроку, бігають до лікарів і повертаються. Для мене це не той рівень турботи про себе, до якого я звикла.
4. Beauty сервіс
У Нью-Йорку немає гарного манікюру. Нема тієї якості, до якої звикла. Укладають волосся тут лівою ногою в хіпстерських салонах. У найдешевших салонах догляд за тілом та обличчям коштує від $200. Я жодного разу за рік не стриглася, тому що боюся. Про депіляцію, масажі й педикюр краще промовчу. І це не особисто моя проблема. Усі, з ким я розмовляла у США, одностайні, що сервіс з догляду за собою тут дивної якості. Так, можна знайти російських дівчаток і їздити на Брайтон-Біч, але я не хочу.
5. Друзі
Можна нескінченно довго мені доводити, що знайти нових друзів легко і я просто не намагаюся. У моїй ситуації все вийшло інакше. Я знайомилася з інстаграмерами, багато спілкувалася на блогерних заходах, у мене є кілька хороших англомовних знайомих. Але друзями я їх назвати не можу. До російської діаспори я не дуже тяглася, тому що дружити тільки тому, що ви розмовляєте однією мовою - сумнівне задоволення. Тут є кілька друзів, з якими бачуся раз на кілька місяців. І тільки з однією подругою спілкуюся постійно. Колись здавалося, що в мене в Києві два з половиною друга. Зараз розумію, як багато людей на мене чекають і як я за всіма сумую. Я повертаюся додому не тому, що Київ як такий робить мене щасливою, а тому, що там мої друзі та рідні.
6. Мова
Англійська для мене не рідна. Через це складно розуміти інтонації людини. Ми начебто спілкуємося, а я не розумію його почуття. А ще й у всіх нас тут така англійська, як у школі, - "вері вел дубовий тейбл". Так, з роками стане краще і простіше, але у мене навіть немає бажання чекати і сподіватися, що одного дня я розумітиму емоції в розмові. Лише одного француза мені вдається розуміти з півфрази, з іншими складно, навіть через рік. Це моє, особисте, я знаю хлопців, яким комфортно заводити нових англомовних друзів і тільки з ними спілкуватися.
7. Бекграунд
Теж моя особиста проблема. Через те що тут люди з різних куточків світу, спілкуватися з ними в побуті я майже не можу. У нас немає ніякого спільного бекграунду, культури, дитинства, і кожне нове знайомство завжди перетворюється на співбесіду — а що ти, а як у вас, а як ти. Одні і ті ж питання. Якщо ви не дивитеся місцеве ТБ і локальні шоу – "пиши пропало", особливо в суспільстві корінних американців. Вони жартують, а ви як баран на нові ворота. Тому мені потрібно сильно інтегруватися, щоб почуватися комфортно.
8. Люди навколо
У всього є дві сторони, і я говорю про особисте сприйняття. Спочатку мене захоплювало, що люди тут відкриті, легко йдуть на контакт, легко знайомляться. Але згодом зрозуміла, що не можу жити серед цих людей. Вони не погані - вони інші. У Нью-Йорку дуже строкате суспільство, і я в ньому почуваюся некомфортно.
Олена родом із Києва. У Нью-Йорку рік працювала в компанії Your Majesty.
4 
1199
Коментарі
24