Живе пиво власного виробництва подають у львівських ресторанах. Дегустуємо їх у найпопулярніших закладах із професійним пивоваром Тарасом Фаликом, 27 років.
Він закінчив університет "Львівська політехніка" за спеціальністю "технологія бродильних виробництв і виноробства". Працював на пивоварнях у Польщі й Австрії.
Зустрічаємося у ресторані "Кумпель" на пл. Митній. Тут подають власне пиво двох сортів — "Світле" і "Бурштинове". Півлітровий бокал коштує 20 грн, вигідніше брати літровий — за 36.
— Живе пиво має бути зварене лише з чотирьох компонентів: вода, солод, хміль і дріжджі, — розповідає Тарас. — Завдяки цьому в ньому утворюються багато корисних мікроелементів. Скажімо, хміль містить речовини, які запобігають виникненню ракових пухлин.
Розглядає на світло "Бурштинове". Проносить його під носом.
— Головне, щоб у бокалі не утворювався осад. Тут нема. Понюхайте пиво, чуєте запах дріжджів? Він має бути обов'язково. Піна густа і стійка, добре, — показує смужку, яка залишилася від піни на внутрішньому боці посудини. — Така полоска повинна бути після кожного ковтка.
За 100 м від "Кумпеля" є ресторан-пивоварня "Старгород". У центрі просторого залу — великі металеві ємності, в яких готують пиво. Пропонують "Десятку", "Лагер" і "Монаське".
Замовляємо "Десятку", за півлітра платимо 20 грн. Офіціантка приносить тарілочку із соняшниковим насінням, його дають до напою безкоштовно.
— Живе пиво потрібно випити за 15 хвилин, інакше воно втратить смак, — дівчина перевертає пісочного годинника, який стоїть на кожному столику.
— Годинники — це скоріше фішка, — Тарас надпиває. — Таким чином людей стимулюють випити більше, бо мало хто захоче йти із закладу вже через 15 хвилин. Хороший напій, добре насичений вуглекислотою, можна пити і півгодини. До "Старгородського" пива претензій немає. Я ходив на екскурсію в їхню пивоварню, бачив обладнання, все солідно. Мають досвідченого пивовара, чеха. Імовірно, і пиво він готує за чеською рецептурою.
На терасі біля фонтана "Діана" на пл. Ринок замовляємо "Зеник". Його продають у закладах мережі "Фест" — "Криївці", "Гасовій лямпі", "Домі легенд" та інших. Подають тільки у півлітрових бокалах за 13,5 грн.
— На смак це середнє живе пиво, яке можна купити у будь-якому магазині на розлив, — оцінює експерт.
На скляному бокалі написано: "Зварено за локальним рецептом десь в Галичині". На інтернет-форумах відвідувачі запевняють, що "Зеник" привозять із пивзаводу села Павлівка Волинської області. Також дорікають, ніби пиво розбавляють водою.
— Цілком реально, що "Зеник" готують у Павлівці. Так роблять багато кнайп у Німеччині чи Чехії — підписують договір із пивоварнею, яка постачає їм живе пиво. А ось у те, що напій розводять водою, не віриться. Він може швидко скиснути.
Завершуємо обхід у ресторані "Монс піус" на вул. Вірменській. Фірмове пиво подають у бокалах ємністю 0,4 л — 17 грн і літр — 36 грн. У подарунок ідуть прямокутні чіпси, гострі на смак.
— Запах добрий, піна стійка, смак хороший, — резюмує пивовар. — "Монс піус" теж не має власного виробництва. Підписали контракт із пивоварнею, яка варить їм певний сорт. Хто це робить — закрита інформація. Нестандартні бокали, також маркетинговий хід. У наших людей є стереотип, що пиво треба пити півлітровими кухлями. 0,4 для нас мало, а літр — забагато. Отже, треба брати дві малі посудини.
2 
1
Коментарі
1