— Люди не йдуть працювати двірниками, бо це непрестижно і мала зарплата, — каже Леся Дулиба, 34 роки, начальниця відділу житлового господарства Галицької райдержадміністрації Львова. На території району 258 двірників. Потрібні ще 36.
— Працівників бракує і в інших районах. За нелегку роботу двірники отримують лише приблизно 1300 гривень. Зарплати коливаються в межах десятків гривень, залежно від умов роботи, стану приміщень, які треба прибирати. За кожним двірником закріплена територія до три тисяч квадратних метрів. Улітку вони працюють із 6.00 до 9.00 і з 14.00 до 18.00. Узимку роботи більше, тому графік може бути ненормованим. Надбавок до зарплат узимку нема. Двірники можуть отримати премії двічі на рік — до Миколая і до Дня комунальника. Але суми невеликі.
За останній рік жоден двірник не дістав службового житла.
— Колись іногороднім давали по кімнатці. Гарних умов там не було. Але хоча би щось, — продовжує Дулиба. — А зараз житло у Львові на 93 відсотки приватизоване. Нового не будують. Тому працюють двірниками переважно місцеві, забезпечені житлом. В основному це люди без вищої освіти, пенсійного віку. І то такі, яким треба б відпочивати, а не працювати. Молодих і сильних мало. Бракує чоловіків. Вони на такій роботі довго не затримуються, скаржаться, що важко. 90 відсотків двірників — жінки. Ті витриваліші.
2 
1
Коментарі