"Такий хороший врожай цього року! Мало не кожна родина ягоду збирає мішками", — каже голова села Вичівка Зарічненського району 50-річна Анастасія Місюра.
Для деяких місцевих збирання журавлини — єдиний спосіб заробітку. За гроші, зароблені на ягодах, намагаються жити рік. Досвідчені збирачі отримують по 200–300 грн на день.
— У Вичівці роботи немає. Чоловіки їдуть на заробітки, а жінки з дітками та студенти — у болото, — зітхає 49-річна Галина Місюра.
Останній тиждень на Поліссі дощить. Люди скаржаться, що після зливи розмило дороги. До болота Морочного добираються 5–7 км — кіньми, машинами чи на велосипедах.
Журавлину збирають до перших заморозків.
— Дехто й до Різдва на болото ходить. Але таких сміливців мало, бо руки мерзнуть і калічаться, — пояснює 49-річна Ніна. Вона також має прізвище Місюра.
Збирачі змерзли. Посеред моху розвели багаття, знімають гумові чоботи та гріють ноги над вогнем. Узуваються й беруться за роботу. Деякі жінки в рибацьких чоботях, що закривають стегна. Поверх взуття намотують клейонку.
— І руки зводить від холоду, і ноги. Поясниця потім болить, — жаліється 76-річна Єва Чекун. — Радикуліт точно заробиш.
Були випадки, коли на людей у болоті нападали отруйні змії.
— Багато наших односільчан у реанімації побувало. Мене якось вкусила змія у руку, — згадує Ніна Місюра. — Спершу нічого не відчуваєш, а потім як запече!
Та найбільше селяни бояться заблукати в лісі.
— Нещодавно загубилася 83-річна Ольга. Залишили її біля коней, а вона пішла ягоду збирати і пропала, — розповідають жінки. — Люди із трьох сіл шукали її більше доби. Знайшли в болоті у воді.
— Бачили фільм "А зори здесь тихие"? — запитує Галина Місюра. — Тут такі самі топі. Одна жіночка повісила собі мішка з журавлиною на шию, а він потягнув її до дна. Ледве її люди на мох витягли.
Увечері селяни здають набрану за день ягоду до пунктів прийому. У селі їх близько десятка.
Заготівельниця 36-річна Наталя Грицюк — одна з перших у селі почала скуповувати чорницю та журавлину. Було це 10 років тому. Раніше жінка працювала на текстильній фабриці.
— Ціна залежить від попиту на ринку. Сьогодні плачу по 10 гривень за кілограм, — каже.
Два роки тому ягода була дешевша — по 4–7 грн/кг.
Наталя заготовляє журавлину для підприємств Луцька та Рівного. Приймає від 40 до 200 кг ягід на день.
— Чула, дехто нашу ягоду возить до Львова, Москви, Санкт-Петербурга, — продовжує жінка.
Із двору Грицюків від"їжджає віз із білоруською сім"єю. Вони щойно здали три ящики журавлини.
— Дорога сюди й назад займає шість годин, — каже 42-річна Віра Діковська із села Трушово в Білорусі. — У нашій країні не приймають журавлину. А у вас дають непогану ціну.
На виручені гроші білоруси купують продукти в селі. Потім їдуть на ринок у Хмельницький по одяг та взуття.
3 
35413
Коментарі