Одноповерховий дім родини Никонюків у Рівному стоїть у безіменному провулку поряд із вулицею Старицького. Біля бетонної огорожі саду вкопані кілька металевих стержнів — для захисту. За останні чотири роки паркан п"ять разів трощили машини.
На Старицького розташовані бази та представництва десь 40 фірм. Найбільші з них — фірми "Реноме", "Оболонь", "Вільха", "Фрост", автоперевізник "Шалена Черепаха". Офісів і складів більшає, а під"їзд до них залишається лише один — через безіменний провулок шириною всього шість метрів.
Поряд із небезпечною дорогою шість будинків, в яких проживає по дві-три сім"ї. 13 із 29 жителів провулку — діти. Щоранку вони йдуть до школи, притискаючись до огорожі. Пішохідної доріжки немає.
Дзвонимо у високі металеві ворота. Відчиняє жінка в спортивній куртці. З-за плечей визирає високий чоловік на ім"я Ростислав.
— Зараз самі переконаєтеся, що ні спати, ні дихати в нашому провулку не можливо, — 47-річна Ольга Метелиця намагається перекричати вуличний гул.
Від постійної вібрації по стінах будівель на вулиці Старицького повзуть тріщини. Деренчать шибки у вікнах.
— Два тижні тому мої сусіди зробили навісну стелю, то половина плиток уже попадали. У мене хата теж при самій дорозі стоїть, — так само кричить 46-річна Наталія Кохно. Жінка прийшла провідати свою сусідку. — Вібрація, шум і сморід — іще півбіди. Гірше, коли вантажівки не можуть розминутися — тоді огорожі тріщать.
Найчастіше від невправних водіїв страждає дім Никонюків.
Сліпого 94-річного діда Миколу Никонюка в провулку вважають старожилом. У своїй хатинці він прожив понад півстоліття. Ольга з чоловіком Ростиславом обережно беруть старого попідруки і виводять на вулицю.
— Раніше ця земля належала священикові, який приїхав із Золотієва, — пригадує Микола Максимович. У правиці дід тримає довгу палицю, якою зазвичай намацує собі дорогу. — Я першим побудував тут хату 1946-го. Раніше ще ходив до сусідів у гості. Вийду з воріт, мацаю руками огорожу — і так собі йду потихеньку. А тепер через ці дурні машини боюся вийти. Хіба на лаві сиджу.
Продуктових магазинів на вулиці Старицького немає. Хліба можна купити лише у фірмовій крамниці хлібокомбінату. За рештою продуктів треба півгодини йти пішки на міський ринок.
Зимою жителям провулку ще важче. Територію ніхто не прибирає. Асфальт укривається льодом, а потік машин не зменшується.
— Вантажівки перед воротами буксують, — розповідає Ростислав Метелиця. — Водії серед ночі будять, грюкають у ворота. Просять позичити жменьку солі, щоби хоч трохи лід розтопити. Ми нічого проти бізнесменів не маємо. Тут є 40 фірм, але вони не винні в тому, що з нами роблять. Це міська влада про нас не дбає. Їм простіше закрити очі й не бачити цієї проблеми.
Ольга Метелиця і Наталя Кохно збираються подати на владу до суду.
— Усе впирається в гроші, — каже секретар міської ради Рівного Юрій Торгун, 44 роки. — Робити об"їзний шлях через вулицю Млинівську або Білу — дуже дорого, не менше двох мільйонів гривень треба. У бюджеті такі витрати не заплановані.
Юрій Торгун зібрав на нараду власників і директорів кількох найбільших підприємств, щоби разом розв"язати цю проблему. Але спільного рішення не знайшли. Хто пропонував обмежити рух вантажівок — пускати провулком лише мікроавтобуси. Але на це не погодилися ні бізнесмени, ні жителі. Роздратований чиновник запропонував підприємцям зібрати гроші й купити по квартирі двом жінкам, які найчастіше здіймають галас.
— Не я ж піду купувати їм квартири. Вас там 30–40 фірм, гроші всі маєте. Склались би разом, — грюкнув кулаком по столу секретар міськради.
Пожежні машини не можуть проїхати через затори
Жителі безіменного провулку кажуть, що обійшли всі інстанції. Ходили на прийом до міського голови Віктора Чайки. Просили допомогти Віктора Матчука, який очолює обласну адміністрацію. Губернатор "вибив" високі бетонні огорожі — щоби на подвір"я летіло менше пилу.
— Комісія санепідемстанції заміряла рух транспорту з секундоміром. За 10 хвилин провулком проїхали 60 машин. Висновок: проїзній дорозі тут не місце. Була комісія з ДАІ, теж дійшла висновку, що проїзд вантажівок треба заборонити, — Ростислав Метелиця показує документи. — Коли у підприємства "Вільха" загорівся столярний цех, пожежники довго не могли під"їхати через затори.
2 
1
Коментарі