"Та тут всюди пиво можна купити. А якшо захоч, то і горілку продадуть. Яка ше постанова? Та не боїться її ніхто. Вообразив собі Садовий, шо він Горбачов", — каже львів'янин Іван, 45 років. Розмовляємо з ним о 23.15 на вул. Коломийській у Сихівському масиві. В руках тримає дві пляшки пива. Одну відкрив і п'є, спершись на турнікет. Купував через дорогу в цілодобовому магазині.
У вересні торік мерія заборонила торгувати алкогольними та слабоалкогольними напоями з 22.00 до 10.00. Півроку продавці боялися рейдів міліціонерів, навідріз відмовлялися відпускати спиртне в цей час. Зараз у спальних районах алкоголь можна придбати і вночі.
— Ну а як людям жити без пива? — продовжує Іван. — В країні криза, бабок нема, то хоч бухати най не боронять. Я ото на роботі до десятої вечора. Вийду і хочеться десь пива випити. А вони, уроди, хочуть мені і то задоволення заборонити. Та най поцілують мене моцно в одне місце, — регоче, прикурює цигарку. — Продавщиці знають своїх постійних клієнтів. Сміло їм спиртне продають. Але бувають дні, шо бояться. Тоді рейди проходять, торгашів про то попереджають. Усьо схвачене вже. Алкоголь вночі почали десь з весни продавати. Тоді день довший став, молодьож допізна гуляє.
Переходжу вулицю. У білому скляному магазині двері зачинені, але відкрите віконечко для торгівлі. Крамниця працює цілодобово. За прилавком сидить продавщиця років 50, лузає насіння.
— Продайте пиво, — прошу.
— Ви бачили, котра година? Заборонено, — відповідає.
— Ну то хоч скажіть, де його можна купити.
Недовірливо дивиться на мене, підходить до віконечка.
— А яке хочете? "Львівське світле" є. Давайте гроші. Але зразу ховайте в сумку. Мені проблєм не треба.
Швидко відраховує решту з 5 грн і віддає з пивом.
За 300 м знаходжу ще один цілодобовий магазин. Він на розі житлового будинку. На сходах при вході до крамниці сидить компанія із чотирьох чоловіків. П'ють пиво і курять. На дверях на картоні з-під ящика великими чорними літерами написано про заборону продажу алкоголю в нічний час. Прошу продавщицю років 20 дати пляшку пива. Вона дістає його з холодильника і несе до дверей. Бере гроші і зникає за прилавком.
У кінці вулиці стоїть невеликий кіоск. З боків заставлений чотирма холодильниками з пивом та іншими напоями. На ніч вони закриті. Запитую молоду продавщицю, чи може продати пиво.
— Але маю тільки тепле. З холодильника брати не можна, а в мене тут у ящиках є, — каже. — Принесете додому, охолодите.
Студент факультету прикладної математики університету ім. Франка Ярослав, 20 років, часто купує пиво в нічний час.
— Зараз майже щодня збираємося компанією десь у парку та й сидимо, пиво п'ємо, — розповідає. — Але вибираємо такі місця, де мєнти не ходять. Бо як спіймають, кілька "десяток" здеруть. Багато магазинів і кіосків у центрі дійсно не продають алкоголю після десятої вечора. Супермаркети дуже бояться, бо на чеку вибивають час покупки. Але ми вишукали свої точки, переважно у спальних районах, і беремо там все, що хочемо. Дівки якісь бірмікси чи шейки купують. Ми горілку, пиво, коньяк деколи.
2 
1
Коментарі