15 листопада мерові Івано-Франківська Вікторові Анушкевичусу виповнилося 44 роки. День народження відсвяткував у Києві — зустрічався з президентом Литви Валдасом Адамкусом і мером Вільнюса. Одночасно Анушкевичус відзначив півроку на посаді мера.
Міський голова зустрічає мене в кабінеті. Виходить із-за стола.
Змінили щось у кабінеті? — запитую.
— Тільки крісло. Незручне було, — каже мер, відкинувши голову на високу спинку. — А ще повісив ікону Ісуса Христа. Її подарували священики на інавгурації.
Вас критикують за часті поїздки за кордон...
— А ви запитайте в мого водія, я на відпочинок їжджу чи у справах. У Празі гуляв містом за рахунок власного сну. В Австрії хіба що 20–30 хвилин присвятив магазинам, аби купити синам і дружині якісь дрібнички. Переважна частина витрат за кордоном — мої особисті, а не бюджетні гроші.
У двері час від часу зазирають заступники. Аби ніхто не заважав, йдемо до кав"ярнї "Медова галерея", що за 200 метрів од міськради.
Зал на п"ять столиків порожній. Мер замовляє зелений чай із медом. Він дотримується здорового способу життя, колись займався альпінізмом і плаванням.
Спорт допомагає в роботі?
— Особливо контролювати свої емоції, а це також багато важить.
Замовляє зелений чай із медом
Невже ніколи не сердилися?
— Був момент, коли сесія не підтримала проект виконавчого комітету "Про цільовий фонд розвитку міста". Я свідомо хотів обмежити свої повноваження, щоб рішення про використання коштів приймав не тільки я, а колегіально. Щоб усе було прозоро. Мене чомусь не зрозуміли.
Ви — один із лідерів Української народної партії, опозиційної до уряду Віктора Януковича.
— Мер повинен бути аполітичним. Він — голова для всіх мешканців Івано-Франківська, незалежно від партійної належності. Це перш за все менеджер, господарник. Якщо говорити про політичні погляди — залишаюся на позиції правоцентризму. Я ніколи не скакав із однієї партії в іншу. Переконаний, що Віктор Янукович досить розумна людина, аби особисті образи не ставити вище державних інтересів.
Як сприймаєте опозицію до себе?
— Я не боюся опозиції, навпаки, вона не дасть мені самозаспокоїтися і буде тримати в тонусі.
У кав"ярні включили музику. Про "дівчину з іншого життя" співає "Океан Ельзи". Віктор Анушкевичус розповідає, що його батько був литовцем, мати українка. На честь історичної батьківщини тата Віктор колись назвав свою приватну фірму "Рітас". У перекладі з литовської — світанок. Підприємство займалося продажем лаків і фарб.
З ким вам найпростіше працювати?
— Легше було домовитися з будівельними фірмами. Вони мене як колишнього бізнесмена відразу зрозуміли — жодних преференцій ніяким будівельним фірмам не буде. У мене немає там ні кума, ні свата, ні брата. Усі будуть в рівних умовах. Я проти "чорного" і "білого" бізнесу в місті. Справи слід завжди вести прозоро й зрозуміло.
Віктор Анушкевичус вважає, що в місті почалися зміни, на які давно чекали. Це забудова нового житлового масиву на північно-західній околиці. Планують звести мікрорайон на 30 тисяч мешканців. На черзі революція в міському комунальному господарстві.
— Право на забудову,— каже мер, — надаватимуть на умовах конкурсу, щойно місто підведе інженерно-комунальні мережі. Забудовників зобов"яжуть віддавати два відсотки зданих квартир на так зване соціальне житло і п"ять відсотків — у фонд міста.
Хочу, щоб до кінця моєї каденції населення Франківська збільшилося з 280 до 300 тисяч.
Але люди чекають результатів уже сьогодні.
— Не згоден, — замислюється. — Українці мудрі. Вони розуміють, що за день світ не перебудуєш. Я часто ходжу пішки на роботу, розмовляю з людьми, знаю їхні біди.
Чи ви вже зробили на посаді щось таке, за чим шкодуєте?
— Я людина віруюча. Маю трьох синів, яким бажаю щасливого майбутнього, а тому не хочу бути грішником. Чи давали хабарі? Так, була спроба. Чи погрожували? Було й таке, але боязнь подолав іще в дитинстві, коли постояв за себе. Єдине, за чим жалкую, що доба занадто коротка. Хотілося б і з синами спілкуватися більше, і на рибалку частіше вибиратися.
1962, 15 листопада — народився у Воркуті, Республіка Комі Росії. Після заслання батька-литовця сім"я переїхала на батьківщину матері до Шепетівки Хмельницької області
1981–1986 — навчання у Вінницькому політехнічному університеті
1988 — оселилися в Івано-Франківську
1991 — створив підприємство "Рітас" — одну з перших приватних фірм в Івано-Франківську
2004 — обраний головою депутатської групи в міськраді "Не словом, а ділом"
2005 — голова обласної організації Української народної партії
2006 — став міським головою Івано-Франківська, отримавши 50 відсотків голосів виборців
2 
1
Коментарі