Іван Карпінський, 59 років, уже чотири десятиліття працює синоптиком у Львівському гідрометцентрі. Він один із небагатьох, хто вміє спрогнозувати погоду на три місяці.
— Ця зима, порівняно з минулою, не буде такою суворою, хоча морози сягнуть 20 градусів, — припускає Іван Карпінський. Він щойно прийняв зміну й чергуватиме до ранку. Убрався у сорочку і плетений светр. Із вішака за дверима дістає краватку — спеціально до фотографії. — Торік у горах було 34 градуси нижче нуля — це дуже багато для нашого регіону. Така холодна зима була ще 1897 року, а повториться тоді, коли мене швидше за все вже не буде — десь років за 50, і ще раз у 2070-му. Загалом, люті зими повторюються приблизно що п"ять років.
Причини різкого зниження температури і заморозків — холодне повітря з арктичних морів, пояснює Карпінський. Найхолодніша і найтриваліша зима була 1963 року. Синоптик пригадує, що тоді у гірських районах температура впала до 38 градусів.
— Такий мороз більше властивий Східній Україні. У самому Львові настільки низької температури ще ніколи не було. Максимум — мінус 33 градуси.
Третя декада жовтня буде теплою. Сонечко пригріє до 18 градусів, рясних опадів не передбачається.
— Далі кілька днів будуть холодними, з дощем, — прогнозує синоптик. — У першій половині листопада очікуються заморозки лише вночі, вдень — до 10 градусів тепла. Справжня зима — з морозами і хуртовинами — почнеться в третій декаді листопада і триватиме до 20-х чисел грудня. Друга хвиля надійде в середині січня. Але майте на увазі: усі ці прогнози є лише приблизними. Точно скажу у листопаді.
Сезони збігалися через кожні 5–10 років
Новий рік та Різдвяні свята Іван Карпінський передбачає дощовими.
— Відлига на початку січня триватиме всього кілька днів. На жаль, під час свят. Удень може бути навіть плюсова температура. А далі почнуться тріскучі морози — понад 20 градусів. Говорити про весну ще рано, але вже зараз можу сказати, що шуби поскидаємо, як і годиться, у березні.
У кабінеті, де львівські синоптики прогнозують погоду, дуже скромно — старі меблі, два комп"ютери. На стінах — плакати з кресленнями, на столах — стоси паперів, папки. На білому аркуші під склом рядочком виписана зарплата Карпінського за кілька місяців.
— Бачите, який у нас оклад? 525 гривень, — синоптик тицяє пальцем. — І то вже підвищили. Ця професія грошей не дає, її треба просто любити. Добре, що ще маю 1200 гривень військової пенсії — закінчив Вище авіаційне інженерне училище у Воронежі. Ми тут по змінах чергуємо, прогнозуємо погоду в Західному регіоні, на всю Україну робить Київ. Аби стати добрим синоптиком, треба не менше 10 років досвіду мати, досконало знати всі фізичні процеси в атмосфері. За прогнози на три місяці в Україні, крім мене, напевно, ніхто не береться. Хіба, може, Лис із Луцька. Хороший синоптик.
Іван Карпінський розповідає, що раніше у Західній Україні в кожному районі була спостережна станція. Тепер їх залишилося всього 10 — позакривали через брак коштів.
— Працювати стало ще важче. Нам і так бракує техніки, людей. Потужний комп"ютер без проблем прогнозує погоду на кілька днів наперед. Думаєте, чому поляки роблять такий добрий прогноз? Бо мають чим. Але їхня техніка довше, як на 2–3 доби, погоди не спрогнозує.
За останнє десятиліття львівський синоптик розчарувався в погоді. Навіть перестав вести щоденник спостережень, який розпочав 1965 року.
— Тепер усе важче передбачати погоду. Через викиди в атмосферу, підвищення аномальної температури, зміщення полюсів та осі Землі погода стала вкрай мінливою. Спостереження, які я робив майже 20 років, перестали бути правдивими. Я записував дані у зошит, порівнював їх із фактичними, із власними прогнозами. У ХХ столітті природні процеси ще більш-менш повторювалися. Сезони збігалися через кожні 5–10 років. А тепер усе змінилося. Свій щоденник віддав синові — він у мене військовий інженер-синоптик.
Свині вищать перед хуртовиною
72-річну Ганну Іванчишин із села Руданці Кам"янка-Бузького району на Львівщині часто розпитують, якою буде зима. Бабу Ганну вважають найкращим синоптиком.
— Мене бабця навчила визначати погоду за прикметами. Найкраще зміни відчувають тварини і птахи. Ви тільки придивіться до своїх свиней у хліві. Перед морозами вони туляться одне до одного, як малі діти. Перед хуртовиною — вищать, а перед бурею — тягають солому. Як маєте бджоли, то придивіться, чи щільно вони заліпили свої льотки. Як до кінця жовтня і голки туди не пропхаєте — буде сувора зима. Наші бджоли цьогоріч прогнозують зиму не дуже страшну.
У лісі баба Ганна радить спостерігати за білками. Якщо бiлка мостить гнiздо низько — на морозну зиму, високо — зима буде теплою.
Коментарі