В Івано-Франківську можна замовити велотаксі

 

За 10-хвилинну поїздку український рікша бере 10 гривень за двох.

22-річний Михайло Мороз садовить у відкриту кабінку двох 5-річних дівчаток і починає крутити педалі. Малі задоволено верещать. Велотаксі проїжджає вздовж пішохідної "сотки" на вул. Незалежності й за кілька хвилин повертається. Біля рікші відразу збирається купка людей. Оглядають, обмацують велосипед, цікавляться вартістю проїзду.

Молодик у дублянці вмощується на переднє сидіння.

— Уже три тижні щодня їжджу, — розповідає Михайло. — Найбільше тішаться діти та п"яні чоловіки. Деякі останні гроші віддають, щоби покататися. Буває, платять гривню-дві за хвилину. Сьогодні людей на роботу возив у район "п"яного базару". Пішки йти лінувалися, от мене і найняли. Подзвонили друзям, ті вийшли, почали фотографувати.

За день Михайло робить до 10 поїздок. Перших клієнтів катав безплатно. Розповідає, що велотаксі побачив у Ялті.

— В Одесі також їздять, у Севастополі, в Києві. Вирішив, що й тута можна, — пояснює. — Купив із друзями старий ровер і мопед. Намалювали креслення, познімали колеса, рами, знайшли вправного зварювальника. За роботу заплатили 300 доларів.

Велотаксі вкрите коричневим брезентом. На кутах дашка почеплені маленькі жовті ялинкові кульки. Швидкість руху велотаксі Михайло регулює за допомогою коробки передач.

— Їх тут аж дві, — хлопець показує круглі перемикачі, причеплені позаду кабінки. — Одна — для коляски, а друга — для колеса, яке кручу. Замість керма маю важелі управління. Ними повертаю праворуч-ліворуч.

Михайло 15-річним хлопчаком приїхав до Івано-Франківська із села — Чорнолізці Тисменицького району. Батьки — інваліди, тому рано пішов працювати. Після закінчення дев"ятого класу влаштувався вантажником продуктів на базарі. Мав 30–40 грн щодня.

— Важко було, але я хлопець сільський, звик до роботи, — зізнається Мороз. — Якусь копійку відклав — тепер маю бізнес. Заробітки не дуже високі, але дещо складаю на подарунки синові Олежику. Йому 2,5 рочки, живе у Чорнолізцях. У суботу приїжджали брат і сестра з дітьми — півдня катав їх.

Мороз одружився в 19 років, а кілька місяців тому розлучився. Про колишню дружину згадує неохоче. Каже, що жінка зібралася на заробітки до Чехії.

Велотаксі Михайло тримає на автостоянці. Сторожі ледве не луснули зі сміху, коли він уперше приїхав на майданчик.

— Зате тепер мені знижку дають — за три гривні цілу добу можу тут стояти. Я тільки колодку чіпляю — щоби не вкрали.

Навесні Михайло планує випустити на вулиці Івано-Франківська 15 велотаксі.

×