— До неприємного запаху паленої гуми від цементного заводу ми вже звикли, — каже Марія Дзьобак із села Дроговиж неподалік райцентру Миколаїв на Львівщині. На околиці міста з 1950 року працює Миколаївський цементний завод. У навколишніх селах нарікають на його шкідливі викиди, неприємний запах та осідання пилу й пороху на подвір'ях і городах.
— Раніше як заходила до хати, то бігала дивитися, чи не горить яка техніка чи проводка, а зараз знаю, що це з вулиці так затягує. А скільки того пороху на подвір'ї, на криниці осідає. Уже знаємо, як пилу трохи менше, то не всі печі запустили. Від того й діти наші хворіють. У кожній хаті вам скажуть, що як не алергію якусь мають, то кашель душить.
Фахівці Державної екологічної інспекції у Львівській області називають підприємство "Миколаївцемент" одним із найбільших забруднювачів повітря в регіоні.
— На підприємстві використовують мокрий спосіб виробництва цементу, а це пов'язано з пиловими викидами. Для вловлювання пилу встановлені пилогазоочистка, фільтри, але на підприємстві часто трапляються зупинки печей, а їхні запуски відбуваються з виключеним фільтром, так передбачає технологічний процес, — каже Роман Ярема, начальник відділу Державної екологічної інспекції у Львівській області. — Викиди в повітря йдуть практично без очистки.
Юристи Міжнародної благодійної організації "Екологія-право-людина" вважають, що підприємству незаконно дозволили викидати в повітря значно більше шкідливих речовин, ніж передбачено законодавством. Правозахисники-екологи звернулися до Львівського окружного адміністративного суду для оскарження такого дозволу на викиди.
— По-перше, у дозволі, виданому підприємству обласним управлінням екології та природних ресурсів, передбачена можливість викидати тверді суспендовані частки, пил, майже в 15 разів вище норми, встановленої законодавством, — каже керівник юридичного відділу Міжнародної організації "Екологія-право-людина" Ольга Мелень. — Це нас насторожило, тому що за європейськими нормами, до яких ми прямуємо, підприємства можуть викидати 50 міліграм на метр кубічний, а "Миколаївцементу" дозволили викидати 800 міліграмів. А люди ж вдихають це повітря. Це провокує розвиток різних респіраторних захворювань, алергічні реакції, погіршується робота дихальної системи. Тому ми й вимагаємо в суді, щоб управління екології переглянуло норми, вказані в дозволі на викиди.
Ситуація погіршилася, коли французький концерн "Лафарж", головний акціонер підприємства з 1999 року, запровадив альтернативні види палива. Задля економії тут спалюють зношені автомобільні шини.
— Під час спалювання шин у повітря потрапляють такі важкі метали, як ртуть, кадмій, — додає Ольга Мелень. — У дозволі ж про їхній уміст немає жодної згадки. А в управлінні екології ми почули примітивне пояснення: "На "Миколаївцементі" нам сказали, що важких металів у викидах цементного виробництва немає, тому ми й не вносили цей пункт у дозвіл на викиди". Доводиться через суд вимагати його внесення.
В управлінні екології та природних ресурсів спеціальні умови викидів пояснювати відмовляються. Кажуть, усі коментарі можна буде отримати після рішення суду.
3 
1
Коментарі