Роман Уський, 50 років, розводить на фермі в селі Горбачі Пустомитівського району Львівської області дивовижу — гібрид індика та страуса. Фермер називає своїх птахів "індостраусами".
Господар у камуфляжній куртці веде на город. За двоповерховою кам"яницею збудована ферма заввишки у людський зріст і 15 м у довжину.
— Тримаю птицю закритою, бо курячого грипу боюся, — Роман Уський відчиняє залізні ворота. Приміщення ферми розділене дошками на чотири відсіки. У кожному — птахи різного віку. Найстарші, чотиримісячні, вимахали вище метра.
— Називаю їх індостраусами. Бачите, — показує на великих із білим пір"ям птахів, — схожі на індиків, тільки більші. А характер мають як страуси. Так само спокійні, не літають. І страшенно люблять блискучі речі.
Роман Миколайович засукує рукав і показує індикам годинник зі сріблястим браслетом. Птахи обступають його і дзьобають у руку.
Найстарші вимахали вище метра
— Рік розводимо, а всіх їхніх захцянок не вивчили, — розповідає. — Нещодавно помітили, що починають нервуватися, коли невчасно послід вивозимо. Мій син Андрій вичитав, що тоді в повітрі багато азоту, а це на них негативно впливає.
Уський веде до заскленого відсіку з індостраусами, яким лише кілька днів. Гріють птахів червоними лампами.
— Ці теж із характером, — усміхається господар. — Ми спочатку їм білі лампи поставили. То вони аж до крові чубилися! Виявляється, не люблять яскравого світла. Дратуються.
Роман Уський за спеціальністю товарознавець. Закінчив Львівський торговельно-економічний інститут, Київську вищу школу менеджерів при Кабміні, Паризьку вищу школу управління.
— Усе життя працював у торгівлі, — каже. — А коли на пенсію вийшов, надумав власний бізнес відкрити.
Розводити індостраусів Уському порадив знайомий, який колись вигодовував кількох таких птахів. Показав вирізки з журналів, як за ними доглядати. Ферму Уський разом із товаришем Тарасом відкрили торік. Нині на господарстві вигодовують 700 голів.
— Головне — має бути чисто й тепло, — Роман підходить до стіни. — Кілька разів на місяць тут білимо, а на підлогу столярну тирсу кладемо. На день по два рази мусимо свіжої насипати — від вологи птахи на ноги хворіють. До ферми підвели газ, поставили газові конвектори на стіни. Маленькі індострауси полюбляють температуру не нижче 37 градусів.
На ферму регулярно навідується місцевий ветлікар, перевіряє, чи птахи здорові. Найкритичніший період для птахів — перші три тижні.
— Одноденні індики коштують два євро, — розповідає Уський. — Привозимо їх із Польщі. Птахів там штучно запліднюють, а яйця вигрівають особливим методом, — виймає з кишені маленьке коричневе яйце. — Бачите, птахи великі, а яйця менші, ніж курячі.
На смак м"ясо нагадує телятину
За чотири місяці індики набирають по 10–18 кг битої ваги (випотрошена птиця), індички — по 7–10. Уський продає м"ясо по 17 грн за кілограм, переважно у Моршині. Найчастіше індостраусів замовляють дитячі санаторії.
— Щомісяця закуповуємо 500 маленьких птахів, а продаємо не менш як 800 кілограмів м"яса, — каже гордо.
Доглядає за індиками 40-річна Люба Кончелич. Жінка насипає корм у довгі пластмасові коритця. Збоку ставить миску з водою.
— Індострауси багато п"ють, — каже жінка. — Годую птахів спеціальними кормами. Індики їдять суміші з кукурудзи, пшениці, обов"язково має бути соя і олія. Дорослим індикам півкілограма на день треба давати. Харчі із сусіднього села Щирець привозять.
— Для маленьких у Польщі купуємо "Провімі", — продовжує Уський. — Він багатий на вітаміни А, D, Е. Для місячних — коломийський "Абомікс". Кілограм суміші польського виробника коштує дві гривні, українського — гривню.
Роман Уський запрошує присісти за столик біля хати під виноградом. На таці приносить смажені відбивні з індострауса. На смак м"ясо нагадує телятину.
— Американські фермери на День подяки індиків безкоштовно роздають, — розповідає Уський. — Як удасться ферму розширити, теж таке запровадимо.
Широкогрудих індиків привозять з Польщі
— Індострауси? — здивовано перепитує завідувач кафедри годівлі і розведення тварин Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. Ґжицького Ярослав Кирилів, 54 роки. — Очевидно, пан Уський вирощує індиків породи "біла широкогруда". Їх отримують штучним схрещенням двох порід у першому поколінні індика та страуса. В Україну добових індиків завозять переважно з Польщі. Ветеринари їх вакцинують, тому вони стійкі до хвороб. Правда, вибагливі. Їх вирощують фермери, які не бояться ризикувати.
3 
1
Коментарі
14