понеділок, 01 серпня 2011 05:15

"У гектар землі вкладаємо 1500 гривень"

Автор: фото: Софія ТКАЧУК
  Працівники агрофірми ”Білий стік” у селі Волиця Сокальського району молотять пшеницю у п’ятницю, 22 липня. З 1 гектара збирають 50 центнерів
Працівники агрофірми ”Білий стік” у селі Волиця Сокальського району молотять пшеницю у п’ятницю, 22 липня. З 1 гектара збирають 50 центнерів

Зранку в п'ятницю, 22 липня, з агрономом господарства "Білий стік" 53-річним Романом Шульганом їдемо зеленою "нивою" в поле. У Волиці та сусідніх селах Сокальського району агрофірма обробляє 2386 га. 797 га засіяли пшеницею. Зерно постачають у Радивилівський комбінат хлібопродуктів на Рівненщині.

— Третину збіжжя вже зібрали, — каже Шульган. — Урожай цього року хороший. Погода не дуже сприяла — у червні і спека була, і дощі затяжні. Багато фермерів жаліються на якість зерна. Але наша пшениця вистояла, бо ми і сорти хороші підібрали, і міндобрив не пожаліли. У гектар землі вкладаємо близько 1500 гривень. Он яка пшеничка — висока, колоски повні, — показує рукою на лан із німецьким сортом Торілт. — Вітчизняні Миронівську 65, Комплімент і Поліську 90 вже майже зібрали. Гектар дав більше як 50 центнерів.

У полі стоять український комбайн "лан", російський "дон" та німецькі "масей ферджісон" і "джон дір".

— Лишаємо техніку на ніч у полі, щоб на паливі зекономити. Солярка все дорожчає. Торік була по 6,5 гривні за літр. А сьогодні вже 9,4.

Роман Петрович зриває один колосок. Вибирає кілька зернин, кладе на зуб.

— Тверде, будемо молотити. Хлопці, до роботи, — гукає комбайнерів.

О 10.00 комбайни виходять у поле. У червоному "масеї" їде Степан Кручкевич, 29 років.

— Нині без дощу, то, певно, до півночі будемо молотити, — каже. — Для жнив суху погоду треба. Зараз зерно в колосках сухе, але вологість соломи висока. Це велике навантаження на комбайн. Вологу солому важче скосити, вона забивається всередині решета.

У кабіні спекотно. Степан п'є мінеральну воду, пригощає крекером.

— Директор особисто приїхав до мене додому, на роботу просив, — усміхається. Степан Кручкевич — інженер, закінчив аграрний університет. — Я тут практику проходив. З одногрупником склали комбайн із старих запчастин і молотили. Зараз комбайнера з досвідом тяжко найти. Хлопці після училища трактора в очі не бачили.

Наша зарплата залежить від намолоту. Хто на "джон дірі" та "масею" — має по 7,5 гривні за тонну, якщо виробляє вище норми. Норма для них — 70 тонн на день. На "лані" мають 9 гривень після 50 тонн. Якщо є якісь поломки, ремонтуємо за свій кошт.

Цього року на полях Львівщини ранніми зерновими засіяли 215 тис. га. Уже встигли скосити 54 тис. Середня врожайність по області вища, як торік — 34,6 ц/га. Найбільше вродило в Золочівському, Бузькому, Мостиському та Жидачівському районах.

— Одна проблема цього року — погана якість зерна. Через дощі із нього вимивається клітковина. Якщо за нормою вона має становити 18 відсотків, то зараз є 13–15. Таке зерно втрачає товарний вигляд, — розповідає Михайло Кучеренко, 56 років, із обласного управління агропромислового розвитку. — Якщо найближчими днями ще й збережеться висока температура повітря, зерно почне проростати на колосках і буде ще гірше. На багатьох полях зернові вилягли. Комбайнери змушені залучати додаткову техніку — стеблопідйомники.

Із пальним проблем немає, запевняє чиновник. Багато фермерів укладають угоди з нафтооператорами та заправляються на АЗС за дрібногуртовими цінами. Дизпаливо беруть за ціною 8,6 грн, бензин — по 9 грн. Збувають зерно переважно в Аграрний фонд. Хороше цього року коштуватиме 1500 грн/т, нижчої якості — 1350.

— Хто торік уклав угоду з Аграрним фондом, уже на весні отримали авансом кошти на посівну і нову техніку, — каже Кучеренко.

Завдяки хорошій урожайності, попри невисоку якість зерна, ціна на хліб не зміниться. Може зрости на 2–3%, не більше.

 

2

стільки комбайнів можна купити за 2 млн грн, які цього року виділила держава як допомогу фермерам у Львівській області. Гроші витрачають на закупівлю дрібної техніки, здешевлення кредитів.

 

Зараз ви читаєте новину «"У гектар землі вкладаємо 1500 гривень"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути