Жителі Сушиці Старосамбірського району вимагають припинити вирубку лісу в їхній місцевості — особливо на ділянках, прилеглих до річки Дністер. У неділю люди зібралися на схід села.
У Сушиці 113 дворів, більшість жителів — пенсіонери, небагаті люди. Земля не надто родюча, роботи в селі немає. Єдиним багатством селяни вважають ліс, але від лісокористування зиску не мають. Хоча лісоруби щодня рубають і вивозять дерева.
При чому, розбивши вщент лісові дороги, везуть деревину сільською трасою, яку щойно відремонтували. Село постраждало від липневого паводку, дорогу на багатьох відтинках доводилось будувати заново. Держава виділила на відновлення шляху 367 тис. грн, селяни із будівельниками працювали майже цілодобово десять днів.
— Ну як таку дорогу можна руйнувати! — обурюється Олена Піцик, 25 років. — Я сама з дітьми вийду і не пущу лісовози. А ліс так розрили, що вже й на гриби не пройти. Як після бомби все поруйновано.
343 га сушицького лісу володіє "Старосамбірське державне лісове господарство", трохи більше — районне комунальне підприємство "Галсільліс". Найбільше росте ялиці білої та смереки. Трапляються дуби, буки, берест, ільм, їх пиляють найпершими. Місцеві пилорами за кубометр кругляку ялини чи смереки платять 270–320 гривень.
— Із гектара лісових насаджень при суцільних рубках у середньому отримують 120 кубів деревини, — розповідає колишній лісник Спаського лісництва 43-річний Петро Петрівський. — На відновлення лісу не виділяють достатні кошти, бракує техніки, саджанців.
Природоохоронці підтримують прагнення громади Сушиці навести лад у лісокористуванні. Вважають масові вирубки лісів у Карпатах однією з найважливіших причин паводків.
— Дерева затримують вологу, без них вода стікає з гір. А це може призвести до паводків, таких страшних, як у липні, — стверджує Ігор Кіхтан, 43 роки, із Старосамбірського районного відділу регуляторної політики в землекористуванні й експлуатації надр.
Селяни кажуть, якщо ліс не перестануть вирубувати, вдадуться до акцій непокори — аж до блокування залізничної колії на станції Тершів. Вони переконані, що до них приєднаються громади усієї Старосамбірщини. Вимагають від влади та керівництва лісогосподарських підприємств погоджувати об"єми й площі лісосік із місцевою радою та громадою села.
— Зараз дуже гострою є проблема масової самовільної заготівлі деревини, тому застосовуються певні заходи, проводяться рейди, перевірки, — каже 49 річний Василь Борковський, перший заступник голови Старосамбірської райдержадміністрації. — Зважаючи на безробіття в селах, люди й самі вирубують дерева — для ремонту будинків, заготівлі дров. Та від цього баланс зелених насаджень не змінюється, бо на місці зрізаних з"являються нові дерева. Найбільша проблема — це руйнування ґрунту під час заготівлі деревини з використанням важкої техніки — з"являються потоки, змиви, зсуви. А це може призвести до екологічних катастроф. Вимоги громади я підтримую.
Борковський очолив робочу групу з врегулювання цієї проблеми, до якої залучені представники лісогосподарських підприємств, правоохоронних органів, громадськості:
— Громада повинна мати хоч якусь вигоду з вирубки лісу — чи в ремонті дороги, чи в ремонті соціальних об"єктів села.
3 
1
Коментарі