— Раніше я випоювала молочних бичків на продаж, тепер покинула. Це стало невигідно, самі збитки, — бідкається 61-річна Галина Нехнюк із села Острожець Млинівського району Рівненської області. — Тримаю тільки курей та кіз, іще двох свиней. А чоловікам краще їхати будівельниками до Києва й там заробляти, ніж сидіти з коровами у хліву.
Із минулої весни в 15 районах Рівненщини поголів"я худоби зменшилося на 12%. А за кілька років — майже на четвертину.
Через нестачу сировини скаржаться великі підприємства. "Сарним"яспром" — найбільший виробник м"ясної продукції Рівненщини. За місяць тут здають до 400 т свіжини.
— Стає все важче знайти вигодовану, здорову тварину, — каже заступник директора Микола Шеремет, 51 рік. — Місцеві жителі вирощують корів, які не дають ані доброго м"яса, ані вдосталь молока. Уся надія на фермерські господарства. Але їх мало.
Найкращі продукти дають дві породи — абердино-ангуська та волинська м"ясна. За худобою заготівельники їздять у сусідні області — Тернопільську, Львівську та Волинську. На Рівненщині закуповують частину — переважно у Млинівському та Дубровицькому районах.
Власного господарства для розведення корів комбінат не має, а імпортну сировину брати не хочуть, бо вона нижчого сорту. Переважно її використовують власники приватних ковбасних цехів.
— Нам потрібна жива тварина, а не фарш невідомого походження, — пояснює заступник директора з якості 39-річна Ольга Олексієвець. — На кожного бичка обов"язково має бути довідка від ветеринарного лікаря, від сільради, також приймальна квитанція. А з нового року вводимо систему якості ІSО, це дуже суворі європейські стандарти.
Підприємство купує худобу по 19–23 грн за кг живої ваги. Продукцію збувають у місцевих торгових точках, у райцентрах Рокитне та Володимирець, частину — по інших областях та в Росію. Продають по ціні від 30 грн.
Із великими супермаркетами м"ясокомбінат не співпрацює.
— Вони беруть туші забитих тварин тільки під реалізацію, а це нам невигідно, — говорить Микола Шеремет. — А спеціальне устаткування для упаковки продукту коштує не менше мільйона євро.
Важко знайти й фахівців для роботи на підприємстві. Молоді приходить багато, але здебільшого наймаються у вантажники.
— Хорошого м"ясника цінують на вагу золота, — жартує Ольга Олексієвець. — Треба, щоби мав добрий зір та реакцію, сильну руку. Відріжеш зайвий сантиметр — і зіпсуєш шкуру, буде нижчий сорт.
Зменшення кількості худоби м"ясопереробники пояснюють економічною ситуацією в країні.
— Державні дотації є, це добре. Але їх недостатньо, аби підтримати фермерів, — вважає Микола Шеремет. — Щоби виростити бройлерну курку, треба півтора місяця, а на годівлю бичка — щонайменше півтора року. Не дивно, що селяни переходять на пташиний бізнес.
Улітку молоко продавали вдвічі дешевше, ніж воду
На Волині вирощують приблизно 250 тис. голів великої рогатої худоби, із них 140 тис. — корів. За рік поголів"я скоротилося на 14%. Найбільше показники впали в Шацькому, Любешівському, Любомльському, Володимир-Волинському районах. Стадо зменшилося за рахунок одноосібників, які масово вирізають худобу. В агрофірмах навпаки — поголів"я зросло на 8 тис.
В Івано-Франківській області від початку року спостерігається приріст худоби — на 16,8 тис. голів. Зменшилася лише кількість корів — від січня на 2,7 тис.
— Людям вигідніше тримати телят, їх можна здати й мати живі гроші, — каже Михайло Валерчук з обласного управління сільського господарства.
У Тернопільській області кількість поголів"я впало на 10%. Нині тут нараховують до 229 голів. Це на 26 тис. менше, ніж минулого року.
— Молодь не хоче тримати корів. У нас же влітку літр молока гривню коштував, а джерельна вода — удвічі дорожче, — каже заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Петро Вовчук.
На Буковині є 24 тис. голів. Це на 1100 менше порівняно з початком року.
На Львівщині — майже 318 тис. За вісім років поголів"я скоротилося приблизно на 248 тис.
2 
1
Коментарі