Біля школи та приватних новобудов села Острів, що за 10 км від Тернополя, відкрили середньовічний могильник XIV—XVII ст. площею понад гектар. Люди вивертають кістяки, коли закладають фундаменти, копають погреби і навіть коли порають городи.
Шість ділянок під забудову на вулиці Шкільній (кожна по 11 соток) сільрада Острова виділила 2000 року. Селяни поступово бралися за будівництво, але належних документів не оформили. Інакше, за Земельним кодексом, ділянки мали оглянути археологи. Коли ж археологів запросили, було запізно.
— Спочатку нічого особливого: знайшли уламки трипільської кераміки, речі побуту давніх русичів, — згадує науковий працівник обласної інспекції охорони пам"яток Олег Дерех, 23 роки. — Збиралися їхати, як майже на дорозі побачили людські кістки. Розпитали місцевих хлопців й мало не впали... Діти біля школи прибирали футбольний майданчик і перекинули кістки через паркан, як непотріб. Ті кістки знайшли шкільні копачі господарських ям. Назбирали їх десь із мішок.
Від сільради до Луки — так називається район новобудов — машиною їхати хвилин п"ять. Дорогою 41-річний сільський голова Острова Богдан Піщатін розповів "ГПУ", що старожили нічого не пам"ятають про цвинтар у цих місцях. Поховання, видно, дуже давні.
Дістаємося парканів кількох новобудов. На вулицях ні душі — рясний дощ розігнав усіх по хатах. Трохи віддалік — школа. Направляємося до неї й одразу за рогом бачимо котлован. Прямо на стежці натрапили на кістку. Людське ребро, каже Піщатін.
Кістки знайшли шкільні копачі господарських ям
— Тут було набагато більше кісток, і навіть черепи валялися, — Богдан Піщатін відсунув кістку ногою. — Науковці з Тернополя все позбирали і вивезли. А це ділянка під хату священика, — показує рукою. — Отець Михайло викопав котлован під фундамент восени минулого року і теж знайшов останки. Потім за християнським звичаєм переховав кістки на кладовищі та відправив Службу Божу. Господь знає, що це за людина.
Їдемо до священика, отця Михайла Богана, 40 років. Він живе на проборстві — господарстві біля церкви в центрі села. Його старому житлу вже понад сто років.
— Де мені виділила сільська рада ділянку, там я будуюся. У мене 12 дітей, вони мусять десь жити, — зітхає отець Михайло. — А правила такі, що коли протягом року не розпочнеш забудови, ділянку заберуть.
Там, де селяни ще не звели житлових будинків, науковці мають можливість детально дослідити місцевість. Але на городи та подвір"я, обгороджені парканом, уже дістатися не можуть. Виходить, селяни не мають права розпоряджатися власними земельними ділянками, поки на них є невивчені пам"ятки. Інспектори ж не проводять досліджень, бо земля вже приватна.
— Ми збираємося діяти за законом і таки проведемо археологічні дослідження. Зберемо кістки, інші предмети, а вже потім хай люди будуються, — твердить директор Тернопільської обласної інспекції охорони пам"яток історії та культури Марина Ягодинська, 45 років.
Лише після досліджень учені зможуть докладно відповісти, що за люди поховані в Острові та скільки часу їхні кістки пролежали там у землі.
В Острові живе 1820 осіб. Утримуються із сільського господарства, багато працює у Тернополі. Є клуб, середня школа, церква та гідрологічна пам"ятка природи "Острівське джерело". Про його цілющі властивості знає вся округа. Щовечора, після 18-ї, сюди приїздять із Тернополя та навколишніх сіл набрати води. Холодна, аж зуби ломить, але горло від неї не болить. Автомобільну чергу біля джерела можна побачити й до другої ночі.
На цвинтарях погана енергетика
Побутує думка, що мертві не люблять, коли порушують їхній спокій. За це вони можуть і помститися. Людина на місцях колишніх поховань може заблукати. Вчепиться блуд — як кажуть у народі.
— Могильників рухати не можна, — застерігає Марина Ягодинська. — Наука доводить, що там мінусове біополе. На колишніх цвинтарях, навіть якщо всі кістки вивезли, залишається негативна енергетика. Тут у людей можуть проявлятися ракові захворювання.
3 
1
Коментарі