По обіді 6 лютого до реанімації Коломийської районної лікарні Івано-Франківської області з діагнозом "отруєння" привезли братів 47-річного Михайла та 45-річного Миколу Шнайдерів. За 4 год. "швидку" викликали для 63-річної Марії Вербінець і 39-річного Андрія Шміля. Усі вони жили по сусідству в містечку Отинія Коломийського району.

5 лютого брати Шнайдери та Андрій Шміль натрапили на пляшку з невідомою речовиною на березі ставка біля міської автостоянки. Зайшли до Вербінців у хату розпити, як їм здалося, солодкий лікер. Після чого наймолодшого з п"ятірки 34-річного Любомира Вербінця за півдоби знайшли мертвим у власному будинку.

— Під диваном у кімнаті, де було тіло, ми виявили пляшку з рідиною зеленого кольору. Залишки направили на експертизу в Івано-Франківське бюро судово-медичних досліджень, — розповідає начальник міліції громадської безпеки Коломийського райвідділу Володимир Жупник, 47 років. — Можливо, це був антифриз або рідина для миття автомобільного скла.

Антифриз — водний розчин етиленгліколю, гліцерину, неорганічних солей, що не замерзає при низьких температурах. Має синюватий чи зеленуватий колір, без запаху. Застосовують у системах охолодження автомобілів. Медики кажуть, що токсичні речовини антифризу, потрапляючи в організм людини, призводять до відмови нирок, печінки, набряку мозгу.

У покійного залишилися дві 11-річні доньки. Із дружиною Ларисою був розлучений. Мати Марія Вербінець до пенсії працювала медсестрою пологовому будинку. Сім"я перебувала на профілактичному обліку як неблагополучна. Після сина симптоми отруєння відчула й мати.

Братам Шнайдерам стало зле вдома. Чоловіки не поспішали звернутися по допомогу, думали, це харчове отруєння.

— Сестра Марії казала, що хлопці хотіли пригостити її чоловіка дорогим напоєм, але той відмовився, — додає Жупник.

У райлікарні пацієнтам вводили фізіологічний розчин для підтримки організму. Шлунковий сік хворих відправили на аналізи до лабораторії. Відразу встановити небезпечну речовину не вдалося.

— Це міг бути етиленгліколь, який використовується автомобілістами, — каже завідувач реанімації Віталій Олійник, 52 роки. — 80–100 грамів — смертельна доза для людини.

Хворих підключили до апарата штучної нирки. Стан пацієнтів протягом двох діб був критичним.

Першим у лікарні помер Михайло Шнайдер. У нього залишилося двоє дітей. Син Юрій навчається в Київській консерваторії, 18-річна донька Ірина вступила до музичного училища в Чернівцях. Дружина Галина — домогосподарка, час від часу їздила на заробітки до Польщі. Сам Михайло останнім часом працював будівельником.

— Якщо вчасно провели б детоксикацію, то людей можна було врятувати, але багато часу втратили. У своїй практиці пам"ятаю тільки один випадок, коли чоловік із Самбірського району Львівської області на спір випив понад 100 мілілітрів етиленгліколю. Його відразу привезли до лікарні, тому й вижив, — веде далі Олійник.

— Шанси, що хтось лишиться живим, були дуже малі, — пояснює лікар-анестезіолог Володимир Дмитрик, 44 роки.

— Важко працювати, коли знаєш, що всі приречені. Аура від хворих була недобра, аж серце тиснуло, — говорить Віталій Олійник.

У суботу всі учасники застілля з антифризом померли.

×