Пошукова служба "ГПУ"

Редакція "Львівської газети по-українськи" продовжує друкувати листи людей, які хочуть знайти своїх рідних і близьких на території області. Ви можете надсилати ваші листи і фотографії на адресу редакції. Не забудьте вказати зворотну адресу і контактний телефон. Ми з вами зв"яжемось, коли людина відгукнеться.

Якщо побачите знайоме прізвище, будь ласка, повідомте в редакцію: Пошукова служба ГПУ, редакція "Львівська газета по-українськи", пл. Петрушевича, 3, Львів, 79005.

Погорєлов Олександр Кузьмич народився 22.10.1945 року, живе в селищі Новотроїцьке Херсонщини розшукує матір, яку звали Юлія. Вона родом із колишньої Дрогобицької області.

"У роки Другої світової мій батько Шевченко Олександр Пантелійович, 1917 р. н., був мобілізований до російської армії. У Підмосков"ї потрапив у полон. Досконало знав німецьку. Був у таборі перекладачем. Потрапив до Німеччини. Там зустрів дівчину Юлію з України, приблизно 1920–23 року народження. Наприкінці 1945-го був засуджений військово-польовим судом до страти. Потім це покарання замінили на 25 років позбавлення волі, 10 років ГУЛАГу.

Юля з дитиною (пише про себе. — ГПУ) на початку 1946-го прибула до села Новомиколаївка Новотроїцького району Херсонщини до батьків чоловіка. Та батько Шевченка Олександра Пантелійовича відмовився від сина як зрадника, і не визнав невістки й онука. Юлію не брали на роботу як дружину ворога народу. Кажуть, вона за спеціальністю бухгалтер. Не мала документів і виїхала на Західну Україну, залишивши дитину бабусі з дідусем. Дідусь заніс дитину до дитячого притулку, який згорів у 1940-му разом з архівом. Немовля віддали у сім"ю бездітного інваліда Погорєлова К.Н. в село Громівка. Юлія згодом повернулася на Херсонщину, але дитини їй не віддали. Вона була змушена знову їхати на Львівщину. Її подальша доля невідома.

1954 року батько був реабілітований і повернувся в Україну у Кримську область. Мав намір забрати мене, але йому відмовили, мотивуючи тим, що немає роботи, житла. Та й хворів він на туберкульоз, розповідають родичі. Декілька років тому я дізнався, що мій батько жив у Карачаєво-Черкеській АР Росії. На жаль, на той час його вже не було серед живих".

×