На 83-му році життя у Чорткові Тернопільської області померла учасниця збройної боротьби за Українську державу Марія Потикевич-Заболотна.
До виходу на пенсію пані Марія працювала у районній лікарні. Очолювала місцеву спілку політв"язнів та репресованих, була активною учасницею Конгресу українських націоналістів, видала кілька поетичних книжок. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Останнім часом Марія Потикевич-Заболотна хворіла.
— Коли її обстежували лікарі, то питали, чи вона не діставала ударів у живіт, — розповідає викладачка Чортківського педучилища Христина Яремчук, 56 років. — Жінка у молодості всіляке пережила на допитах. Була така виснажена, що важила 30 кілограмів.
Марія Потикевич-Заболотна народилася 1924-го в селі Оришківці Гусятинського району у вчительській родині. Навчалася у Чортківській гімназії. 1941 року вступила до юнацької організації ОУН у Львові, закінчила курси медсестер. 1942-го пішла на Волинь із групою повстанців. У підпіллі Марію називали "Василихою" або "Марусею". Вона надавала першу медичну допомогу пораненим, була зв"язковою. У березні 1946 року її арештували й засудили до 10 років таборів у Комі АРСР і 5 років позбавлення громадянських прав із конфіскацією майна. Після звільнення у 1956-му вийшла заміж за політв"язня Володимира Заболотного, а через рік повернулася в Україну.
— Мама любила співати і слухати українських пісень, — розповідає дочка Марії Потикевич-Заболотної Стефанія Басараба, 50 років. — І дуже її боліло, що тих пісень стає все менше у побуті, в теле- і радіопросторі.
Поховали Марію Потикевич-Заболотну 29 січня на Чортківському кладовищі.
4 
1
Коментарі
1