З 21 грудня минулого року триває пожежа на шахті "Межирічанська" у селі Межиріччя Сокальського району. На її ліквідацію Кабмін виділив 10 млн грн. 1315 працівників можуть залишитися без роботи.
— Пожежні машини їздили кожного дня і з боку Червонограда, і Львова, — розповідає у понеділок в автобусі Львів — Червоноград 44-річна Олена з Межиріччя. — Наші хлопці ходили чергувати навіть у вихідні. Дехто Новий рік на шахті зустрічав. Вже ніби загасили, але щось там і далі тліє. Перші дні був страх, бо боялися, що хтось загинув. Слава Богу, обійшлося. Кажуть, вибросів шкідливих теж не було. Так нова біда — кажуть, шахту закриють. А там же півсела працює.
Автобус стає на зупинці "Межиріччя" за 70 км від обласного центру. Навпроти — довга триповерхова сіра будівля. Це адміністративний корпус шахти. Біля входу щось голосно обговорюють п'ятеро чоловіків напідпитку, на вигляд років 30. На шахті працюють переважно з Червонограда, Сокаля та навколишніх сіл.
— У мене відпустка, але ходжу сюди щодня. Може, які новини добрі почую, — розповідає один з них. — Для нас це біда. Ми досі не знаємо, що з нами буде. Чиновники говорять, ніхто шахту закривати не буде, надійтеся на все прекрасне.
— То була недбалість, — додає другий. — Куриво, порушення техніки безпеки — у нашій бригаді такого не буває, а в інших хто зна. Тепер через якогось дебіла півтори тисячі людей будуть без роботи.
— Бути такого не може, — похитуючись, заперечує третій. — Навіть якщо курили, люди працюють тут багато років. Вони знають, як курити і де. Розуміють же, до чого це може призвести. Думаю, шахту хтось навмисно підпалив. Туди ж пробратися — жодної проблеми. Після пожежі можна буде продати за безцінь. Хто її викупить, той і підпалив.
У фойє на дошці оголошень кілька об'яв. В одній працівників просять повідомити профком про кількість дітей для отримання новорічних подарунків. Інша інформує про пожежу. Охорони немає, тільки жінка у бордовому халаті миє підлогу. Через коридор виходимо у подвір'я. За 100 м — вишка шахти. Десяток рятувальників у спецодязі засипають туди пісок. Навколо грязюка, не підступитися.
— Хто вас сюди пустив? Це ж аварійний об'єкт, — запитує один у сірому костюмі. Підказує, що адміністрація шахти на третьому поверсі.
— Керівництва немає, — говорить жінка біля дверей приймальні. — У них зараз цілими днями наради. Застанете хіба о шостій ранку, і то не факт.
Пропонує поспілкуватися із 62-річним Сергієм Ткачем, з головою профспілки шахти. Двері його кабінету відчинені. На стіні біля робочого столу висить календар, який видали до 50-річчя шахти позаторік.
— Питання про скорочення не стоїть, — запевняє. — За законом про скорочення, працівників треба повідомляти за два місяці. Поки що жодних розпоряджень не надходило. Шукаємо робочі місця на інших вугільних підприємствах. З перспективою повернення на "Межирічанську", коли вона відновить роботу. Скільки це часу забере, невідомо. Може, три місяці, може, півроку. Певну кількість залишать тут — для підтримання життєдіяльності шахти, це орієнтовно 260 чоловік.
До кабінету заходить Василь Квас, 53 роки. Він працює на "Межирічанській" з 1977-го.
— Починав водієм електровоза. По тунелях наїздив стільки, що п'ять разів землю по екватору об'їхав би, — згадує. — Найважче було в кінці 1990-х. Зарплату затримували, видавали мукою зіпсованою. Потім налагодилося. Зараз маю зарплату 4 тисячі. Думали, Янукович прийде, краще стане. Але поки що змін ніяких не було. Останній рік важкий був. План недовиконували, премій не отримували. А тепер ще і пожежа. Міг би на пенсію іти, але хочеться ще працювати.
Каже, на шахті робить уся сім'я — дружина, дві доньки і зяті.
— У нас є ще більші династії, — продовжує Ткач. — Ось два брати Іваноси. У них віра така, що мають по 10 дітей. І всі на "Межирічанській". Куди їм тепер?
Пожежу на шахті "Степова" гасили три тижні
Підприємство "Львіввугілля" об'єднує вісім шахт, які розташовані на території Сокальського району і Червонограда. Всього на них працюють 9243 людей. Середня заробітна плата — 3 тис. грн. Найбільше працюючих, 1565 осіб, на шахті "Степова" у селі Бендюга. Найменше на "Візейській" у селі Сілець — 175. Останню незабаром закриють. Чотири роки тому через вичерпання запасів вугілля припинила роботу шахта "Бендюзька".
Найбільш пожежонебезпечною вважають шахту "Степова". У квітні 2009-го там на глибині 550 м сталася пожежа. Сотню гірників вдалося евакуювати. Вогонь гасили три тижні. Два роки тому трапилося загоряння електрокабелю у надшахтній будівлі — 243 гірників успішно піднялися на поверхню. У квітні 2009-го — ще одна пожежа через несправність обладнання. Двічі за останні два роки горіла шахта "Червоноградська". Причини — необережне поводження з вогнем. Ніхто не постраждав.
3 
1
Коментарі
1