До Луцької міської клінічної лікарні 25-річного Олега Середюка привезла "швидка" близько півночі. Парубка підібрали на околиці з розбитою головою. Непритомного поклали на каталку і повезли на огляд. Пацієнт був у стані тяжкого сп"яніння. Терміново викликали чергового лікаря з відділення детоксикації. Раптом хворий оговтався і почав лаятися.
— Спочатку виламував мені пальці, зірвав з руки годинник і кинув об стіну. Потім з усієї сили вдарив ногою у живіт. Якби я не відскочив, то отримав би черевиком в обличчя, — каже лікар-анестезіолог Андрій Хомич, 40 років.
Лише з допомогою чергового міліціонера насилу вгамували дебошира. Викликали батьків, які й забрали хлопця додому. А наступного ранку хуліган похмелився і вже сам навідався до лікарні. Знову лаявся і погрожував, звинувачуючи лікарів у крадіжці мобільника. Довелося викликати наряд.
— Я подав заяву до міськвідділу про побиття на робочому місці. За кілька днів отримав відповідь: мовляв, покарати хулігана не можемо, бо його дії не заважали роботі персоналу лікарні, — сміється постраждалий анестезіолог.
По обіді разом із Андрієм Хомичем крокуємо коридором приймального відділення. Нині тут триває ремонт. Малярі латають понищені пацієнтами стіни. Зазираємо в душову.
— Ось тут один збуджений від алкоголю хворий розтрощив кабінку й раковину, — лікар вказує на оновлену сантехніку.
У протилежному крилі бачимо чергу з кількох травмованих пацієнтів. Їх щойно привезла "швидка". На візку охкає зморшкуватий дід із розсіченою ногою. Поряд обперся на плече дружини дебелий чоловік із побитим обличчям. А в кабінеті троє лікарів намагаються заспокоїти знервованого молодика.
— Чьо ти несьош? Ти, б.., сама п"яна? Не нада нікакіх мєнтов, — долинає з палати.
Cама п"яна? Не нада нікакіх мєнтов
Люди в коридорі тихцем хихотять. Лікар Андрій Хомич із кривою посмішкою розводить руками. Цього року жертвами захмелілих дебоширів стали п"ятеро його колег.
— А ви не вірили! І так майже щодня і щоночі?
Я озирнувся. Жодного натяку на чергового міліціонера, який би зміг угамувати дебошира. Причину відсутності охорони пояснила у своєму кабінеті головний лікар Лариса Духневич, 47 років.
— Відділення працює цілодобово. Проте міліціонер, усього один, чергує лише з десятої години вечора, — каже головлікар. — Персонал зовсім не захищений від неадекватних, збуджених пацієнтів та їхніх п"яних друзів. У липні великого розголосу набув інцидент, коли п"яний хворий ударив літнього невропатолога головою об батарею, побив йому окуляри.
Із лікарні я зателефонував до міськвідділу міліції. За коментарем звернувся до заступника начальника. Однак той порадив шукати відповідь у головного лікаря. І кинув слухавку. Довелося розвивати тему за робочим столом начальника Луцького міського відділу охорони здоров"я Федора Кошеля, 55 років.
— Міліція повністю переклала проблеми пияцтва на наші плечі. Після закриття витверезника кількість викликів "швидкої" збільшилася на дві тисячі на рік. Одна бригада медиків щодня працює виключно на підбирання п"яних городян. У лікарнях постійно виникають бійки і погроми. Тому міська влада уже заклала в бюджеті на наступний рік 45 тисяч гривень на охорону медичного персоналу лікарні. Будемо наймати людей з охоронної фірми і платити за безпеку лікарів.
Ще один коментар нам вдалося почути з вуст медиків обласного наркодиспансеру. Після довгої гіркої розповіді про специфічний контингент, лікарі поспівчували колегам.
— Ми хоч за шкідливість маємо 42 дні відпустки і 25 процентів надбавки до зарплати. А міська лікарня з пияками задарма мордується.
2 
1
Коментарі