Три землетруси сталися на Закарпатті 15, 23 та 26 листопада. Найпотужніший — 4,3 бала за шкалою Ріхтера, з епіцентром біля села Мужієве у Берегівському районі — відчули майже всі мешканці регіону. Багато сільських хат потріскалися, подекуди обвалилася стеля. У Береговому стіна впала на авто. У селі Вари тріснула стіна церкви, у Берегах — сільради.
Мужієве — одне з найбільших сіл району. Серед 2300 жителів переважають угорці. Поблизу три великі копальні — золотодобувний рудник "Закарпатполіметали", перлітовий кар"єр і "Керамнадра", що видобуває каолін. Сейсмологи припускають: саме вони активізують землетруси.
23 листопада, під час найпотужнішого поштовху, в хаті 45-річної селянки Гізелли Фаркош потріскалися стіни та стеля.
— Я була в амбулаторії, — згадує жінка. — Почула страшний гул, ніби фура проїхала. Дивлюся у вікно — нічого немає. Потім земля захиталася. Прийшла додому, а в усіх кімнатах стіни потріскані. Добре, що будинок застрахований.
Після останнього землетрусу жителі Берегівського району почали активніше страхувати свої будинки.
— З"явилося багато нових клієнтів, особливо з Мужієвого, — розповідає начальник Берегівського відділення страхової компанії "Оранта" Олена Реєнт, 31 рік. — У кого потріскалися стіни, залежно від збитків отримають відшкодування — від п"яти до двадцяти відсотків із суми страхового поліса.
40 мужіївців застрахували свої будинки на суму від 2 до 10 тис. грн. Сподіваються, що, як трапиться біда, не залишаться просто неба.
На Закарпатті є чотири землетрусонебезпечні зони. Завідувач ужгородської сейсмологічної станції Світлана Плішко, 46 років, каже, що, найважливішою лінією є Сигет (Румунія)–Свалява. За останні 200 років сила землетрусів не перевищувала 7–8 балів за 12-бальною шкалою інтенсивності. Біля Мужієвого найсильніші поштовхи зафіксували 1977-го — 6–7 балів.
— Землетруси на Закарпатті ніколи не припинялися, — розповідає Світлана Плішко. — Часом затихають, часом активізуються. Зсуви тектонічних плит можуть провокувати паводки, вибухи у кар"єрах, зсуви ґрунту, спричинені вирубуванням лісів. Власники рудників заперечують свою причетність. Мовляв, немає їхньої провини в тому: як можна пов"язати роботи на глибині 3 км і вибухи на 80–120 метрів?
На сейсмічність Закарпаття впливають і підземні поштовхи у Румунії, в районі гір Вранча. Вони докочуються до Ужгорода з інтенсивністю близько чотирьох балів.
Землетруси мають властивість виникати на тому ж місці, де вже були 30–50 років тому. Найчастіше — у низинних районах області.
— Землетрус на Берегівщині повторився через 29 років, — зазначає Плішко. — Трусило на глибині п"ятнадцять кілометрів. Якби вище до поверхні землі, були би жертви та руйнації. Та найбільше останнім часом активізувалися поштовхи біля Кольчиного Мукачівського району. Цього року тут зареєстрували тридцять п"ять поштовхів. Навколо села працюють три кар"єри. Вони є спусковим механізмом землетрусів.
За оцінками сейсмологів, щороку на Закарпатті відбувається у середньому від 5 до 20 землетрусів. Їхні центри знаходяться на глибині 2–10 км.
Після підземного поштовху 23 листопада на Закарпаття з Інституту геофізики приїхали спеціалісти відділу сейсмічності Карпатського регіону.
— Та фінансування нормальної роботи науковців не знайшлося, — пояснює завідувач сейсмологічної станції. — В облдержадміністрації сказали: "Треба дослідити область, але платити нема з чого". Фахівці й поїхали собі.
На Закарпатті досі немає сучасних карт мікросейсморайонування. Востаннє спеціалісти львівського філіалу Інституту геофізики склали карти Ужгорода, Берегового, Сваляви, Хуста та частково Мукачевого 1970 року. Жителі решти територій зводять будинки і не знають, чи не будуються на розломі земної кори. Щоби провести мікрорайонування регіону, потрібно 100 тис. грн. Кошти для вивчення причин землетрусів мають закласти до бюджету.
— Пані Плішко повинна скласти регіональну програму, котру ми винесемо на сесію, затвердимо і виділимо фінансування. Раніше до мене особисто з цим питанням ніхто не звертався, — розповідає заступник голови Закарпатської ОДА Володимир Гоблик, 55 років.
Найпотужніші землетруси на Закарпатті
1 липня 1830 року, м. Тячів, 6–7 балів
3 вересня 1867 року, с. Довге Іршавського району, 7 балів
5 січня 1908 року, м. Свалява, 7–8 балів за шкалою MSK-64 (12-бальна шкала інтенсивності)
28 червня 1926 року, смт Тересва Тячівського району, 7 балів
2 серпня 1936 року, с. Анталовці Ужгородського району, 6–7 балів
24 жовтня 1965 року, м. Берегове, 7 балів
8 березня 1978 року, м. Виноградів, 6 балів
22 вересня 1979 року, с. Угля Тячівського району, 6–7 балів
10 
1
Коментарі