У селі Велика Добронь Ужгородського району Закарпаття з"являється перша в Україні ранньостигла картопля. Висаджують її щойно на полі зійде сніг. Зазвичай 4–8 березня сільські городи вже впорані.

Торік був неврожай картоплі, бо чотири весняні заморозки пошкодили насіння. Хто із великодоброньців мав змогу — пересаджував бульбу вдруге, хто ні — лишився зі збитком.

— А сього року знову негода: вчасно поярювати не дали рясні дощі, — зітхає 31-річний Адальберт Кіш-Фері.

У Великій Доброні живуть 5 тис. людей. Більшість працює на землі: садять картоплю, цибулю, капусту, огірки, помідори. Ранньостиглу картоплю висаджують під плівку. На початку травня збирають перший урожай.

Адальберт Кіш-Фері працює на землі з дитинства. Із дружиною Євою, 25 років, та батьками Адальбертом і Йоланою обробляють 5 га землі, яку отримали після розпаювання колгоспу "Перемога". На всіх вирощують ранню картоплю.

— Сьої весни приготувалися висадити 1700 ящиків крумплів, — каже Адальберт. — Маємо сорти Космос і Клеопатра, — заводить до старого будинку, де зберігає насіння. Три кімнати до стелі заставлені дерев"яними ящиками з бульбою. — Перший — це жовта картопля. За неї дають дорожче на 30–40 копійок, другий сорт — червона. Хоч і дешевша, але на два тижні раніше збираємо урожай, — набирає руками бульбу. — В січні з жінкою і батьками перебрали картоплю, полишали на ній по одному паростку, щоб мала більше сили рости. Але городи ще мокрі. Чекаємо, доки земля підсохне і висаджуватимемо. В селі є й такі ґазди, що зважилися посадити крумплі на початку березня. А два дні по тому був мороз — напевно все замерзло.

Через три-чотири дні Кіш-Фері готуються засадити картоплею гектар поля. Накриють її плівкою. Вродить вже через 40 днів — у перший тиждень травня. На решті землі — 4 га — врожай з"явиться на початку червня.

— Коли висаджуємо картошку, накриваємо весь город пльонкою, — пояснює Адальберт. — Вона скоро сходить і файно урожаїть. Відкриваємо за три тижні, коли трохи проросте. Потім обробляємо трактором.

Щоби полегшити та прискорити роботу, Кіш-Фері купили два трактори. Один — білоруського, другий — китайського виробництва.

— Віддав у 1998 році за техніку 5 тисяч доларів, — каже чоловік. — Але то благодать, бо руками мало приходиться робити — все техніка сама виконує. Я накупляв до неї усякі насадки: трактором і ярочки роблю, і картошку закидую, й обкопую, і підгрібаю, й поливаю добривами, захистом від жука.

Насіння Кіш-Фері готують самостійно, кожних три роки змінюючи сорти, щоб бульба не виродилася. Раніше насіння ранніх сортів картоплі великодоброньці замовляли за кордоном: купували переважно в Голландії, Угорщині. Найбільш врожайними та ранньостиглими для тамтешнього клімату є сорти Банан, Космос і Клеопатра. Та останніми роками селяни самі вирощують насіннєву картоплю.

Щоб бульба добре вродила удобрюють землю коров"яком.

— Купили п"ять  прицепів добрива, — каже Адальберт. — Один коштує 500 гривень. Та, щоб крумплі були великі, самого навозу мало. Аміачною селітрою не варто посипати, бо від неї лише стебло росте, а картоплини — ні. Тому купую добриво — нітроамофоску. На гектар треба три центнери — віддаю за неї тисячу гривень.

Крім того, майже 6 тис. грн Кіш-Фері витрачають за сезон на дизпаливо для тракторів.

Ранньостиглу картоплю везуть в Мукачеве на оптовий ринок. Приїздять у село й перекупники зі Львова, Києва, Донецька.

— Минулого року за кіло ранньої давали 4,5 гривні, — каже чоловік. — Сьої весни не буде коштувати дорожче, як 4–5 гривень, — зітхає. — Треба буде поспішити попродати, бо в червні ціна на неї впаде до 2 гривень.

На місці ранньої картоплі великодобронці в червні засадять червону паприку, капусту, помідори.

×