Лікар-стоматолог із Самбора Михайло Партика, 48 років, і підприємець із Калуша Мирослав Фринцко, 47 років, пішки дійшли до Німеччини, щоби повболівати за нашу футбольну збірну.
— Зробити таке вирішили понад десять років тому. Ми з Мирославом тоді дивилися невдалий матч Україна–Словаччина. Поклялися, що підемо на чемпіонат пішки, якщо наша збірна колись здобуде право грати на чемпіонаті. Цьогоріч навіть не роздумували над колишньою обіцянкою, вирішили йти, — розповідає Михайло Партика.
800 км до Лейпцига подолали вдало. Прийшли вранці 14 червня під стадіон, встигли купили квитки.
— Виникли проблеми лише з візами до Німеччини. Вирішили у запланований термін вийти до Шегинь без віз, — каже Михайло Партика. — Звідти повернулися додому за паперами і продовжили ходу від кордону. У спокійному режимі мали долати щодня 34 км, а так довелося наверстувати. Одягнулися у шорти, футболку та кросівки. Спали у двомісному наметі. Йшли із компасом по карті, здебільшого сільськими дорогами. Харчувалися в придорожніх кафе. Було цікаво спостерігати, як із кілометрами змінюється меню.
Ходьбою Михайло захопився давно. Надихнув на це 82-річний сусід дід Захар, який після війни пішки тікав до Німеччини. Рік тому Партика три дні йшов із Самбора до Калуша (близько 120 км). Абсолютний рекорд Партики — 56 кілометрів на день. Тоді він протягом дня подолав шлях від Самбора до Хирова і назад.
Назад фани підуть пішки, якщо збірна України переможе у фіналі. Якщо ж футболістам не пощастить, туристи повернуться автомобілем сина, який приїде по них.












Коментарі