Маленька вуличка Підградська в центрі Ужгорода останніми роками стала майже магістральною — на великій швидкості нею летять легковики і вантажівки. Лише з одного боку пролягає вузенький тротуар, упритул до хат під замком.
Кам"яниці стоять за 15 м від фортеці. В одному з дворів живуть чотири молоді сім"ї. Своїм дітям батьки забороняють ходити на город, бо з мурів сиплеться каміння. Сусідня хата збудована під самим замком. У ній 15 років живе 57-річна лікарка обласної санепідемстанції Марія Балко та її чоловік.
— Ось подивіться, — показує жінка на фасад свого нового будинку. — Стіни потріскали не лише в замку, але й у моїй хаті — від фундаменту до даху. У наших сусідів така ж проблема. То все вібрація від дороги.
З вікна хати Балків видно замок.
— Я навіть собі кухню зробила з цього боку, щоби на нього дивитися, — каже господиня. — Он під самою стіною збудували альтанку, але боїмося в ній сидіти — ще каменюка в голову поцілить. Особливо в дощ часто падає.
Раніше каміння завбільшки з середнє яблуко докочувалося аж до хат, пробивало паркани. Тепер гупання вже не чути, бо каменюки застрягають у чагарниках.
Ужгородський замок вважається одним із найдавніших в Україні. Будували його впродовж трьох віків, починаючи з XIV ст. За стінами двометрової товщини розміщувалися житлові приміщення з їдальнями, спальнями, залами. Цим замком 360 років володіли графи Другети — італійська родина французького походження, потім трансільванські князі, австрійські Габсбурги.
Каміння докочувалося аж до хат, пробивало паркани
Утворення тріщини в північній стіні помітили 120 років тому. Тоді мур прикріпили будівельним розчином до решти споруди. Але це мало допомагало, потрібен капітальний ремонт.
За радянських часів у замку розмістили Закарпатський краєзнавчий музей, де зберігається найбільша в Україні експозиція бронзових виробів ХІІІ–ХІІ ст. до н.е. Про фортецю дбали — виділяли кошти на укріплення та реставрацію стін, та витрачали гроші не за призначенням. Ремонтували там, де це легше було зробити, а на справжні проблеми закривали очі.
— За останні два роки тріщина на висоті 4–5 метрів від фундаменту збільшилася на 6 сантиметрів, — каже директор музею 64-річний Василь Шеба. — Тягнеться вона по всій стіні — від фундаменту до покрівлі. У неї вже можна просунути кулак. Зверху тріщина більша — стіну там не укріплювали, бо туди важко дістатися.
Василь Станіславович пригадує, що найбільших руйнувань мури зазнали у 1980-х — через землетрус із епіцентром у Румунії:
— Тоді в нас зафіксували 4 бали, — розповідає. — Замок збудований на пагорбі вулканічного походження, на стику гір і низовини. Його тоді серйозно гойдало. З тріщин вниз насипалися цілі купи каміння.
Тільки 2002 року МНСники визнали замок аварійним. Казали, що це якось пов"язано з порожнинами та вібрацією. Держава виділила кошти на капремонт. Але проектно-кошторисну документацію розробили неправильно, і гроші на реставрацію знову не дійшли.
На укріплення стіни Кабмін виділив 3,188 млн грн. На території замку почали працювати проектанти.
— Тепер управління капбудівництва Закарпатської облдержадміністрації має знайти генпідрядника, який би зміг якісно виконати ці роботи. Бо укріпити стіну — не так вже й легко, — зазначає Василь Шеба. — На територію замку не може заїхати жоден кран, тому укріплення стіни треба робити вручну. Із зовнішнього боку мурів поставлять риштування. Тягнути їх треба буде схилом на метрів п"ятдесят угору.
Роботи почнуть через місяць.
Дівчину замурували у стіні
— У графа Андрея Другета була дуже гарна донька. Через довге до землі і біле, як молоко, волосся її прозвали Білою Дівою, — розповідає науковий працівник Закарпатського краєзнавчого музею Андрея Качібая, 40 років. — Дівчина закохалася в офіцера ворожої армії. Про те, що її обранець — найлютіший ворог, дізналася під час облоги. Захотіла з ним зустрітися і написала листа, що чекатиме біля потаємного входу з боку теперішньої вулиці Підградської. Про лист довідалася охорона замку й сповістила графа. Закоханих упіймали. Офіцерові відтяли голову, а блондинку живцем замурували у стіні. Відтоді її привид у повню обходить замок, шукаючи коханого. А коли сходить сонце, повертається до кам"яної темниці.
2 
1
Коментарі