— Для нас Михайло герой. Пару років тому в його сусідки дитина тяжко захворіла. То зима була. Всьо снігом позавівало. Ні пройти, ні проїхати. Хоч у нього машина була, не зміг нею виїхати. Тоді взяв ту дитину на руки і п'ять кілометрів проніс до сусіднього села. А там уже на автобусі до лікарні довезли, — розповідає про новопризначеного губернатора Львівщини 49-річного Михайла Костюка жителька села Кобилець Коломийського району Івано-Франківщини 67-річна Галина Остапівна.
Це рідне село Костюка. Місцеві називають його хутором. Там 50 дворів, нема школи й сільради. Жовтий двоповерховий будинок Костюка видно здалеку. Обгороджений 2-метровим кам'яним парканом. Поряд невелике приватне озеро.
Із воріт будинку виходить 65-річна Марія Панасюк, найближча сусідка Костюка.
— Ото псові їсти дала, листя опале позграбала, — говорить. — Михайла ше з дитина пам'ятаю. Він дуже до роботи був, на полях пропадав. Те, що посади великі займає, не змінило його. Завжди привітний. Велика йому подяка за дорогу для села. Колись до нас автобус тільки раз у тиждень, у суботу ходив. А тепер два рази на день їздить. Михайло приїжджає сюди зі всією сім'єю на великі свята. Останнього разу був у вересні на храмове свято Чесного Хреста. Завжди зі всіма вітається, питається, в кого які проблеми.
У сусідньому селі Загайпіль Костюк закінчив вісім класів.
— Михайло вчився добре, був уважний, виконував усі домашні завдання, — згадує вчителька української мови й літератури Ганна Корбутяк, 77 років. — Був товариський, до дівчат дружелюбно ставився. Ніколи їх не ображав. Батько Михайла покинув сім'ю, коли ще діти малі були. Михайло завжди був опорою для матері. Вона померла минулого року. Має молодших брата й сестру. Допомагає їм. Та й про рідні села не забуває. Відремонтував у нас дві церкви — православну та греко-католицьку. Допоміг також із ремонтом дитсадка і школи. Дітям на Миколая цукерки й мандаринки дарує. Совісний він чоловік.
Головою Львівської ОДА Костюка призначили 4 листопада. Свою кар'єру розпочав 1983-го на Львівській залізниці, працював тоді бригадиром дистанції колії. З роками обіймав щораз вищі посади. Був директором "Укрзалізниці".
Останніми роками Костюк жив у Києві. Після призначення на посаду губернатора оселився у львівському будинку, який дістався у спадок його дружині. Вона у декретній відпустці, виховує 2-річну Анну-Марію. У подружжя є ще доросла дочка Марта, другокурсниця університету ім. Шевченка. І син Остап — першокурсник коледжу при Одеській юридичній академії.
Коментарі