Напередодні Різдвяних свят учителі тернопільських шкіл училися робити дідухи. Майстер-клас проводила методист еколого-натуралістичного центру 56-річна Марія Заложець. Приїхали 35 педагогів.
Уже 20 років вона вчить школярів робити з соломи павуків, зірочки, їжачків, пташок. Нещодавно змайструвала янгола.
— За радянських часів ми називали дідух "хлібним деревом" і показували у Москві на виставці досягнень народного господарства, — розповіла Марія Дмитрівна.
Зробити перед святами дідух запропонувала колега Уляна Дулеба. А навчила її мама Марія Яцишин, жителька Бережанського району Тернопільської області.
— Директору так сподобалися наші снопи, що він їх дарував на Черкащину, в Крим, на Слобожанщину, аж поки не побачив хтось із Москви, — згадує методист.
Дідух символізував добробут і був оберегом родини. Традиційно на Різдво його заносили в хату і ставили на покутті під іконами.
— Насправді дідуха не палять — спалювали солому, яку стелили на долівку, аби діти не товклися на холодній підлозі. Зі справжнього дідуха наприкінці зимових свят обрізали колосся та віддавали зерно тваринам, а солому підстеляли, — пояснює жінка.
Учні еколого-натуралістичного центру сіють для дідуха зернові на ділянці 1 га. Для "голови" використовується пшениця, для "гілок" — овес, ячмінь, жито. На Львівщині також і просо.
Існують традиційні дідухи — у вигляді "дерева життя". До дерев"яного стовбура прив"язували пучки пшениці та обмотували сплетеною із соломи косичкою. Окремо робилися "гілки". До дроту також прив"язували зернові. Прикрашали кетягами калини, яблуками, горіхами, цукерками, навіть часник вішали для захисту від нечистого.
Марія Заложець робить дідухи у вигляді козака. На стовбур одягає вишиванку, шаровари, на верхівку — солом"яного капелюха. Цього року зробила трьох- і чотириметрового дідухів. На "голову" брала жито: пшениця у дефіциті.
Для створення справжнього дідуха треба два тижні.
Майстрині замовляють "дерево життя" з усієї України, але про ціну вона не говорить. Каже, щоб корупцію не приписали.
5 
35413
Коментарі